Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2698
Творів: 51586
Рецензій: 96021

Наша кнопка

Код:



Ошибка при запросе:

INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 44832, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '3.17.81.159')

Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed

Художні твори Проза Мініатюра

Ноктюрн

© Василевий тато, 29-07-2017
О! Ти вже вдома? А я навіть не чув, як двері відчиняла. Чекав, чекав, та й заснув...
Так, казала, я пам'ятаю. Я ж не проти...
І не лоскочи вухо...
Я знаю...
І я тебе теж...
Ні, не покажу, не зараз...
Я ж сказав, що теж...
Так, дуже-дуже...
Але спати хочу більше...
Ой! Що ж ти така причепа!..
Навіщо очі розплющити?..
Одного вистачить? Нехай друге ще поспить трохи...
О! А що це ти одежу на підлогу кидаєш? Мене в таких випадках свариш, а сама?..
Стриптиз?..
Для кого?..
Ні, я не зануда...
Добре, нехай зануда, але тому що дуже спати хочу...
Так, тільки без рук...
Ти, мабуть, п'яна?..
Трішечки всього?..
Уявляю, щоб ти витворяла, якби добряче напилася!..
Ні, ні, це я так, фантазую. Розкажи краще, як вечірка пройшла...
Загравав, кажеш, вусами лоскотав? От я б йому ті вуса поскубав би...
Жартую. Мені не шкода - нехай дивляться, яка ти у мене. І заздрять...
Не кусайся...
Я ж попереджав, що мене кусати - собі в збиток. Плюватися потім довго будеш.
Дякую тобі, Господи, що дарував мені підвищену волохатість, як захист від комарів і деяких представників жіночої статі!..
Ой! Що ж ти так боляче? За віщо мені така кара?..
Ні, ні, я хотів сказати - нагорода. Обмовився спросоння...
Все, досить, припиняй! Не буди в мені звіра!..
Між іншим, ти знаєш, що заєць в стані афекту, здатний вовка побити?..
Та яка ти вовчиця, так - звичайна...
левиця...
Гаразд, гаразд - незвичайна...
До речі, знаєш анекдот про зайця і левицю? Хоча ні, не розповім - він вульгарний...
Ні, не проси. І вставай з підлоги - там брудно...
То й що? Ти мила її ще вранці, але у мене, як бачиш, крилець немає - довелося по ній ногами ходити...
Чисті, звичайно, та все ж...
Бажаєш, щоб я заніс тебе в ліжко?..
Ну добре, обійми мене за шию...
Потім, потім поцілуєш...
Піднімаємось. Ого! Скільки ти, кажеш, важиш?..
Та ну! Хтось із вас бреше - або ваги, або ти, - у тобі на півкілограма більше, я відчуваю...
Добре, добре, не кепкуватиму. Лягай зручніше. Ось так. А я перевірю, чи все у тебе на місці. Де у нас мізинчик?..
Не підказуй!..
Ось він! Цілунок йому. Заодно й сусідові. Іншим теж по цілунку. І п'яточці. І кісточці. І...
Не поспішай, дійде черга - там теж поцілую...
Наберись терпіння. І мовчи.
Мов-чи.
Мов...
Чи...
Ов...
Мм..

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 3

Рецензії на цей твір

+

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Teza, 02-08-2017

оце ж ГГ спати хотів,

На цю рецензію користувачі залишили 3 відгуків
© Валерій Хмельницький, 31-07-2017

[ Без назви ]

© Попович Роман, 30-07-2017
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.047048091888428 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати