Розмова з відомим художником відбулася в одній із затишних каварень Ужгорода. Ми сиділи за столиком просто неба, я уважно слухав іменитого співрозмовника і водночас спостерігав за тихоплинним рухом води... Спокійна і люб'язна манера спілкування,м’який,притишений голос, доброзичливість, висока культура поведінки, це є природним для художника з України Тиберія Сільваші, європейця за будь-якими етичними параметрами.То що ж вдалося почути…
Художник розповідає, вставка перша.
“Я отримав добру академічну освіту. Опісля років навчання все у моїй творчості йшло послідовно, відштовхуючись від принципів мімезису. Але та стежка, якою крокував, стала дуже вузькою, поступово відійшов від мімезису, була вироблена теорія в 70-х роках, - що є предметом того, чим займаюся:Час який пливе, я в ньому, і ті предмети, які оточують. Чистий метафізичний час потребував інших форм, стався перехід у площинні форми, близькі до абстракції.
На чисто абстрактному грунті працював піксельними формами. Ці роботи - окремі кольорові зони, де присутній мастихін і рука, що дробить форму…
Потім я повернувся до ще більш редукованих форм, зберігалася цілісність, властива монохромізму. Живопис став реальним предметом ? Це що? Це живопис і нічого більше…”.
Відступ перший.
У біосеміотиці є два напрямки, у семіотиці теж. Перший (американський), започаткований філософом Чарльзом Сандерсом Пірсом, другий (європейський), походить від швейцарського лінгвіста Фердинанда де Сосюра.
Пірс вивчає те, - як щось стає знаком, які властивості знаків і їх типологія. Для європейців важливі не поодинокі знаки, а їх системи. У Ф. де Сосюра знаки поза системою не працюють. Те ж саме в біосеміотиці.Представники американської школи дивляться на світ фауни, знаходять там знаки, які можна побачити, відстежують поведінку тварин, їх спілкування... Європейська школа вивчає володіння знаковими системами тварин.Що таке ДНК? Певний комплект інформації. Тому синтез білка та інформаційний процес, тобто семіотичний. Хтось з науковців прорік: “ Життя це текст, що читає сам себе…”. Філософічний живопис також різновид тексту, тільки малярського…
Художник розповідає, вставка друга.
“ У митців є в наявності маяки, для мене це - лінія модерністська, післявоєнний американський абстракціонізм - Марк Ротко, діалог з Івом Кляйном, монохромізм, італієць Буррі… Ті твори що пишуться ,вони співвідносні з часом,у якому живу,об’єктно орієнтована онтологія - Хартман і його “ Естетика перша філософія….”.Чи існують речі без людини, людини нема, а речі є??..
Рама і пряма перспектива два важливі моменти... Раніше називали картиною, тепер просто об'єкт, був глядач, зараз учасник, що не тільки очима дивиться, а ходячи по галереї, змінює відносини з простором. Філософ Бруно Латур назвав ці речі акторами. Мистецтво твориться тут і тепер. Це ритуал для мене.А якогось послання у моїх творах немає…”.
Відступ другий.
Зупинимось трохи детальніше щоб означити творчу діяльність таких персон як: Ів Кляйн,Марк Ротко,Альберто Буррі, Грем Харман. Бруно Латур.
Ів Кляйн (1928 - 1962 рр.), художник - новатор, вважається засновником монохромного живопису. Він створив і запатентував “міжнародний синій колір Кляйна”.
Марк Ротко (1903 - 1970 рр.) провідний представник абстрактного експресіонізму, один з творців живопису кольорового поля.
Альберто Буррі (1915 - 1995 рр.) італійський художник, полотна якого трьохмірні. В процесі творчості застосовував різні матеріали - смолу, мішковину, розплескував фарбу по тканині. В середині 50-х років 20-го віку використав обгорілу деревину. В 70-х створив серію “тріснутих картин”(cretti).
Бруно Латур - французький соціолог, антрополог науки і філософ,автор книжок “ Лабораторія життя”, “ Нового часу не було. Есе по симетричній антропології”. Разом з Мішелем Каллоном і Джоном Ло є одним із основоположників акторно
мережевої теорії (ANT).
Грем Харман заснував напрям об'єктно орієнтованої філософії 21-го століття. У своїх працях аналізує науку, релігію, культуру і мистецтво. Заперечує не актуальність або “ смерть філософії”. цей науковець переконаний у майбутніх великих можливостях естетики. Опоненти науковці називають його “ спекулятивним реалістом”. В одному напрямку з ним ведуть дослідження: Рей Брасьє, Єн Гамільтон Грант, Квентін Мейясу.
Якщо ви надто земна людина, то живопис Тиберія Сільваші не для вас. Не треба утрудняти себе і марнувати час. Ко Хсуан казав: “ Це тільки для шукачів поза - межного життя”.Проте, якщо ви готові ризикнути, бо пошуки то ризикована справа, тоді це велика пригода, сповнена екстазу, Важливо визначитися, чи хочу я пізнати істину, ризикуючи при цьому. Шлях Ко Хсуана… ОШО твердив: “ Він вірить в абсолютну порожнечу розуму, в ніщо. Коли ви зовсім пусті, ви вступаєте в контакт з життям по той бік. Воно недалеко, але ви повні різного сміття, непотрібних речей, тому інше життя не може увійти у вас.Це подібно на кімнату наповнену меблями. Звільніть кімнату від меблів; з однієї сторони вона буде пустою, адже меблі прибрали, але з другої - кімната наповниться пустотою, в неї входить простір, вона стає значно просторішою…”.
Істина завжди дар, а не досягнення. І якщо ви пусті всередині, то двері відчиняться всередині вас. ОШО запевняв: “ Яка сама неможлива річ на землі? Сама неможлива річ - вийти за межі світу, пізнати себе, стати зовсім пустим з нутра…”.
Ко Хсуан знав, що Дао (Шлях) не має форми, у вищого Дао нема бажань,але його силою Сонце і Місяць обертаються своїми орбітами. Вище Дао не має імені, але підтримує багато речей. Є слова безцінні: “Я не знаю…”. Так говорять люди, котрі знають багато що…
Справжнє це: чи змогла людина сконцентруватися на своєму внутрішньому світі.Даоси впевнені, що істинне мистецтво - побачити джерело, звідки стріла, що летить від лучника до цілі, черпає свою енергію.
Шлях каже, що будь-яка дія може бути перетворена в священну дію. Це може бути стрільба з лука, фехтування,тощо.
Третя вставка від митця.
“Територія мистецтва потребує фінансування на швидкоплинні проекти, вони коштовні, а потім зникають. Інсталяції, роботи з простором,це треба підтримувати. Є така проблема, вона не дозволяє серйозно розвиватися українському сучасному мистецтву…
Від 1962 року мешкаю у Києві, мені там добре.У Парижі, Римі, Берліні, почуваю себе так само добре. Відносно малярства - хотів би, щоб людина занурювалася у живопис…”.
Монохромний - одноколірний (гр.monohromos), барва одна, а можливості які !.. Живопис авторства Тиберія Сільваші можна назвати і метафорично монохромним письмом, бо то перенесення в світ кольору….
“Кажуть
світ розпався
на дві півкулі
а я не вірю
бо знаю
кулі не розпадаються
розпадаємось ми”, - з Т. Мельничука.
Андрій Будкевич - Буткевич, дослідник мистецтва, брендолог.
*Цей текст у дещо зміненому і скороченому вигляді опублікований в газеті письменників України «ЛІТЕРАТУРНА УКРАЇНА»№28 (5709), від 20 липня 2017 року, під назвою «Тиберій Сільваші: живописець – філософ».
