МОДЕЛЬ З ОБКЛАДИНКИ
- Перепрошую, біля вас не зайнято? - зверху вниз на мене запитально дивилась юна струнка красуня у вишуканому купальнику, що наче зійшла з обкладинки гламурного журналу. Краплі морської води вкривали ледь засмагле дівоче тіло. Здавалось, різнобарвні веселки проблискували у кожній з них.
Вона настільки зненацька з'явилась з густої юрби відпочивальників, що я навіть не помітив, звідки і коли саме. Ганьба мені!
Мій промах не вибачає навіть те, що сьогодні на пляжі з самого ранку був аншлаг: сонце нарешті виглянуло з-за хмар після двох тижнів штормів.
- Ні, прошу, влаштовуйтесь, - відповів я, трохи піднявшись і спершись на лікті.
- Дякую! - усміхнулась дівчина і зручно вмостилась горілиць поряд мене на двомісному лежаку, заплющивши очі і підставивши гарячому сонцю красиве обличчя, а руки простягла вдовж тіла долонями догори, намагаючись отримати рівномірну засмагу.
Я тихенько повернувся на бік, спираючись на лікоть, підклав зігнуту долоню під підборіддя, і заходився вивчати чудовий екземпляр людської породи, що так зненацька з'явився поряд. Правильний класичний профіль, ледь припухлі губи, які враз чомусь нестерпно захотілось поцілувати, гарна зачіска, зроблена, певно, у якомусь неймовірно дорогому салоні краси щонайменше дипломантом, а то й переможцем міжнародних конкурсів перукарського мистецтва. Отримавши вдосталь насолоди від споглядання рис ідеального обличчя, пройшовся поглядом по звабливих опуклостях невеликих грудей з гострими сосками, наполовину прикритих дорогою матерією, і, зачарований лініями тонкої дівочої талії, прикипів поглядом до низу купальника, точніше, до широкої ущелини між його краєм і впадиною животика, де ховались ще більш спокусливі місця звабливої незнайомки.
Красуня, ніби відчувши на собі мій погляд, розплющила очі, ліниво повернула до мене голову і лукаво усміхнулась.
- Ну що, детальне вивчення моїх анатомічних особливостей закінчено? - весело запитала вона.
- Теоретично - так, але не завадило б трохи і практики, - заскочений зненацька, пожартував я у відповідь, зашарівшись.
- Оба-на, які ми прудкі! - засміялась незнайомка, - І коли плануються практичні заняття?
- Чим швидше, тим краще, - продовжив я, все ж потерпаючи, аби не перегнути палку - бо тоді красуня може зникнути ще швидше, аніж з'явилась.
- Ну і чого ми чекаємо? - з готовністю підтримала вона жарт, в той час як її очі запломеніли неймовірною звабою.
- А й справді, чого? В-йо, бо дощ, коні мокнуть! - продовжив я сміливо і почав підніматись з лежака.
- Невже знову дощ? - засміялась та, широко розплющивши блакитні очі, і лукаво запитала, - До речі, а ми знайомі?..
- My name is Валерій! - представився я, простягаючи їй широку долоню.
- Very nice, мy name is Марина! - підтримала мою нову гру дівчина, вклавши свою ніжну долоньку у мою лапу.
- Навзаєм! - потиснув я її легенько і запропонував, - Так що, йдемо?..
Помітивши вагання, додав аргументації, наполегливо дивлячись в очі супутниці:
- Поки будемо роздумувати, не помітимо, як сонце зайде за небосхил, день закінчиться і ми гірко пожалкуємо за втраченою можливістю...
- Ну добре, добре, умовив! - перейшовши на "ти", несподівано легко пристала на мою пропозицію красуня, і продовжила, - До кого - до тебе чи до мене?..
- До мене!
- Чому?
- В мене кращий краєвид з вікна!
- ОК, пішли.
Вона взяла мене під руку, і ми, захопивши з собою одяг, швидко покинули пляж.
Умови конкурсу: http://gak.com.ua/creatives/1/44737
