Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2698
Творів: 51558
Рецензій: 96010

Наша кнопка

Код:



Ошибка при запросе:

INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 4479, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '3.144.31.17')

Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed

Художні твори Проза Щоденник

Тобі...

© Ярина Рабле, 16-04-2007
Я йшла на зустріч з ним, а зустріла Тебе…
Дякую, що Ти чекав мене так довго…
Дякую, що не вривався у моє життя, як вітер (хоча міг це зробити), а м’яко полонив дівоче серце, не вимагаючи нічого взамін.
Твоя любов, слова такі щирі, ніжні, і водночас безкомпромісні та наповнені силою. Силою не шукати «свого»  у стосунках зі мною; не принижувати мою особистість, коли я з Тобою не погоджуюсь у чомусь; силою любити, коли важко; силою кохати не «за щось», а «просто так», просто тому що я є…
Дякую, що любиш мене таку не бездоганну, не завжди уважну, не завжди достойну Твоєї любові… Мені треба вчитися у Тебе цьому. І я це роблю…коли вкотре бачу, як Ти мене пробачаєш, коли кажеш: «Я буду з тобою завжди, куди б ти не пішла. Моє серце битиметься з твоїм, навіть коли тобі здаватиметься, що Мене поруч не має»… Я вчуся у Тебе кохати, коли віриш у мене…. Коли падаю, Ти віриш, що я піднімусь, і мої крила вкотре розпрямляться над цим світом і понесуть мене до Неба… І я в це також знову починаю вірити, хоча здається, що світ стрімко котиться з під ніг… Твоя любов піднімає мене – так ніжно, і так впевнено.
Дякую, що Твоя віра в мене і любов безперечні, тому що вони беруть свій початок у Твоєму серці…
Дякую, що можу помилятися, адже я – людина…
Дякую, що можу бути з Тобою собою, не надягаючи масок, якими заповнений цей світ…
Дякую, що можу чути Твоє дихання у своєму серці…
Дякую, що Твоя любов вкриває мене від небезпек і біди… Що переносить у світ краси…
Дякую, що Ти є….
Дякую, що не кричиш про свою любов, а просто її показуєш своїми вчинками, поглядом… І зі щирою вдячністю приймаєш це від мене…без слів… Я можу читати Твою вдячність на скрижалях Твого серця…
Хтось з мудрих сказав: «Якщо ти здатен виразити словами свою любов, то ти охоплений слабким вогнем кохання»… Всі ці роки я знову і знову пересвідчусь, що це не про нас…
Дякую, що подарував мені цю любов!!! Таку безумовну!!!
Дякую, що вона в Тобі, а Ти – поруч зі мною…назавжди!!! Будь певний, вона взаємна, хоч і не така бездоганна…
Дякую… Дякую… Дякую….
Люблю!!! Люблю!!! Люблю!!! Я можу повторювати ці слова мільйон за мільйоном разів, але цього буде замало!!!
Я знаю, що найцінніше для Тебе – це посвячення мого життя Тобі…назавжди і безповоротно… Так, я згідна! Згідна бути з Тобою завжди!!! Усе Моє – Твоє, а Твоє – Моє….назавжди. Тому що кохаю Тебе…

                                                                                                                                    Твоя кохана  

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0

Рецензії на цей твір

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Валерія Вольська, 04-05-2007

чому це знову вірш?

На цю рецензію користувачі залишили 2 відгуків
© Володимир Чернишенко, 16-04-2007

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Zlatodara, 16-04-2007
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.047433137893677 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати