ШПАК І ГОРОБЕЦЬ
Теплого літнього погожого дня, коли на деревах ще немає жодного жовтого листка, зустрілись на подвір'ї двоє давніх друзів – Шпак і Горобець. Сіли на гілці старої груші, що над курником, та й гомонять про щось.
– Шпаче,- питає Горобець,- скажи мені, ось ти кожного року восени відлітаєш у вирій. Що ти бачив цікавого по дорозі до теплих країв? Як там на чужині тобі зимується?
- О, так! Багато цікавого і незвичайного я бачив. Бачив широкі ріки і моря, високі гори, безкраї степи. Там де я зимую – завжди тепло та багато їжі. Там дуже добре і гарно. Але як би там не було красиво, я з нетерпінням чекаю, коли знову повернусь туди, де я народився, де народились мої батьки, брати і сестри. Якої б краси я не зустрічав, але вода найпрозоріша і найсмачніша, повітря найчистіше, кольори найяскравіші і найвеселіші пісні вдома – там де я з’явився на світ, вперше вилетів з гнізда, заспівав свою першу пісню.
Горобець уважно слухав Шпака і в його уяві вимальовувались казкові краєвиди. Він уявляв зграї веселого птаства, які безтурботно літають у синьому небі.
– А розкажи мені як тут, вдома, взимку,- запитав Горобця трохи сумний Шпак.
– Буває по-різному… Коли зима люта, то дуже холодно і не вистачає їжі. Але це не страшно, добрі люди підгодовують нас – розвішують годівнички, дозволяють їсти з домашньою птицею на подвір’ї. Взимку у нас все вкрите білим сріблом, яке в сонячний морозний день переливається різними кольорами на сонці, ніби це не сніг, а коштовне каміння. Дерева одягаються в білі шати та дрімають до весни. Справжня казка! – з захопленням розповідав Горобець.
– Так, я багато втрачаю,- сумно сказав Шпак. – Я ніколи не бачив срібної зимової казки.
– А я ніколи не бачив теплих країв,- теж з сумом у голосі відповів Горобець.
Друзі тихо сиділи на гілці і сумно дивились в далечінь.
Трохи посумувавши, вони злетіли високо в небо, щоб разом помилуватись рідними краєвидами своєї Батьківщини, дзвінко заспівали кожний свою пісню. І настрій їх покращився, бо вони побачили знайомі місця, рідну природу. Вони дуже пишались і раділи, що живуть в такій красі і можуть милуватись нею щодня.
Умови конкурсу: http://gak.com.ua/creatives/1/44737
