Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2698
Творів: 51622
Рецензій: 96045

Наша кнопка

Код:



Ошибка при запросе:

INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 4464, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '18.119.106.114')

Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed

Художні твори Проза фантастична правда

Через 50 років

© Гаврюша Обізяна, 14-04-2007
Через 50 років все не так буде, як зараз. Фантасти стануть політиками. Замість законів люди будуть жити по книжках. Скажімо, фантасти працюватимуть в комітеті по боротьбі із хакерами. Усіх чекатиме щось схоже на закон: книжка сторінок на триста під назвою «Кодекс честі хакера ім. Кевіна Мітніка». Так. Буде комітет з питань цензури. Цензура буде слідкувати, аби фантасти писали правду. Якщо правда не збудеться, фантастів усунуть з посади і замінять іншими.
Тих, хто писали півсторіччя тому, тобто зараз, запхають в портрети і повісять на стінах в кабінеті чиновників – нехай беруть приклад.
Через 50 років зміниться все.
Хтось йтиме раптово проспектом 40-річчя Брехні, зверне на вулицю Кольорових революцій і постукає в ваші двері. Шкода, але цей хтось – Мік. Мік вже 20 років носить газети вулицею Брехні і непомічає нічогісінько. Йому начхати, що ви в поганому гуморі, йому пофігу ваша кохана Джуді, і навіть те, що ви щовечора літаєте до неї на власному аеромобілі в Монте Карло. Мік в вашому розумінні – дебіл. Хоча на вигляд звичайнісінький. Сині джинси, пальто, трохи заширокий лоб і чомусь червоні оченята.  Він робот із серійним номером. Над такими сміялися іще 20 років тому, як колись над автомобілями ОКА! Вже ніхто не згадає як з цими машинами забавлялися, ставлячи рекорди міцності маленького монстрика – за один раз сюди могли влізти десять довгоногих манекениць.
Сьогодні Мік – прислуга. Він знає усе про політику, останні спортивні новини, може розкласти за вас пас’янс, зварити каву і витерти соплі вашим дітлахам. Єдине чого Мік так і не навчився – це відчувати коли вам зле. Коли завалюєшся з роботи втомлений, розбитий, і нікого не хочеться бачити – ця чортова машина обов’язково трапляє вам на очі і щось постійно просить. Ну так, йому, бачите, сумно. А те, що людина цілий тиждень возила з Німецької Ефіопії продукти розпаду урану на закопку під саркофаг – то його не колише. І нащо після цього лізти зі своїми дурними питаннячками: «Вам газети про кіно чи про Анджеліну Джолі!» – «Мені  Мурзілку, Виродок» - хочеться подумати, але сил на то вже немає.
Згадується, як років зо п’ять назад він здавався нормальним, а зараз – наче мікросхемі підмінили. Він робот минулорічної давнини – такі ще довго будуть глючити. Може з ним попрощатися – та ні, вже звик.
До речі, про Міка і про вашу коханку знатимуть усі – з екранів, з газет, з мобільних телефонів. Інформаційна підтримка вашого особистого життя – на дуже високому рівні. Важко щось приховувати, особливо від сусіда, який чатує з відеокамерою. А вже через годину поміщає в інтернеті репортаж про ваш розпорядок дня з усіма подробицями сніданку, вечері, та процес запланованого з ранку оргазму.
Йому по приколу. Суди давно вже не реагують на такі позови, адже відкритість – це запорука прозорості стосунків. Чим більше про вас знають – тим складніше вам стає набрехати, а правда – це остання з цінностей, яка залишилась.
До речі на сусіда ви давно вже не ображаєтесь. Він астролог, а без них складно жити. Його забавка – відпочинок від складної роботи, яка приносить користь усьому людству. Відтоді як Павло Глоба пересадив собі біокристалічниймозок з космічними домішками, почали виходити справді хороші прогнози. Нещодавно його школі астрології було надано найвищого статусу, а найкращі випускники відтепер зараховуються без випробувального терміну на роботу до секретаріату Короля 4.
Королів не так давно почали нумерувати. І вам і Міку і всім, скажемо про це відверто, набридло їх згадувати – імена, зовнішність. Головне, що Король є, а номер його не такий вже і важливий, як в принципі і його рішення.
Так от, випускники школи Глоби запропонували шокове рішення, яке усі чомусь прийняли «на ура»: вводити в дію суспільні закони і постанови через www-голосування. Два роки тому фантасти пропонували варіант політичних чатів – ідея заглохла. А зараз зробили штуку – Толока називається. Такий сайт. Усі хто хоче – голосують за чужі рішення і висувають свої. А хто не хоче, той не голосує. Демократія – вона і через 150 років буде демократією. В словнику до речі прочитав: «демократія – синонім до слова «похуїзм». Не знали?

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0

Рецензії на цей твір

Будеш в наших краях - заходь якось

© Володимир Вакуленко-К., 23-07-2008

Як буде через 50 років? :-)

На цю рецензію користувачі залишили 2 відгуків
© Олег МАРИЦАБО Серый, 14-04-2007
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.044028043746948 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати