СЛІД КАНІБАЛІВ.
Холодна і голодна зима і весна тридцять третього року довела людей до божевілля. Якщо у когось із жителів села були приготовлені харчові продукти восени 1932 року, то до весни 1933 року вони були з'їдені або відібрані місцевими активістами. Люди за зиму поїли все, що ще можна було назвати їжею. У селі не залишилося ні собак, ні котів. Все, що мало ознаки їжі, з'їдалося голодними знесиленними людьми. Що їли голодні люди у той час, було описано в попередніх оповіданнях. Хто сумнівається в щирості моїх слів, нехай звернеться до документальної інформації тих років, яка є в інтернеті і яка, також, зафіксована в різних офіційних донесеннях районних і обласних органів НКВС (ГПУ) керівникам держави.
В період голодомору тридцятих років у нашому селі пропадали люди. Пропадали дорослі, пропадали і діти. Вони зникали назавжди. Ніхто не знав і не міг пояснити, що з цими людьми сталося і чому вони, раптом, несподівано, безслідно зникли. Пошуки зниклих людей були безрезультатні. Родичі зниклих людей не знаходили ні тіл зниклих ні слідів їх зникнень. Також були не визначені свідки і передбачувані винуватці зниклих людей.
Це було в той же рік, навесні тридцять третього. На тій стороні, через річку від будинку де проживали мої батьки жила сім'я, чоловік і дружина. Вони, як і багато жителів села, не мали що їсти. Жили одним днем. Сподівалися на кращі часи завтрашнього дня. Вони, як і багато голодуючих селян, були приречені на смерть.
Дружина в один з весняних днів 33-го року пропала. Минув час. Родичі і сусіди вважали, що вона померла. Шукали її тіло в довколишніх городах, у чагарниках, по всьому селу. Але пошуки ні до чого не привели. У той час жителі села вважали, що винуватцем смерті цієї жінки був її чоловік. Але хто міг знати правду зникнення цієї жінки? Слідство по зникненню жінки не велося. Поговорили, поговорили і на цьому все і закінчилося. Померла вона своєю смертю, чи їй допомогли піти з життя посторонні люди, ніхто цього не знає.
Багато разів я чув історію про зникнення цієї жінки. З часом ця історія, як це часто буває, обросла таємницями. В голодні дні весни 33-го року люди дивилися з байдужістю в завтрашній день, ходили в пошуках їстівних продуктів як тіні, опухали, масово помирали. З-за голоду свідомість населення деградувала. Не можна виключити того, що вона, дійсно, була жертвою людожерів. Що сталося з цією нещасною жінкою не відомо і донині.
Задовго до публікації оповідань про голодомор 1932-1933 років мною були складені списки жителів мого села, які померли голодною смертю. Був складений списк репресованих сімей, і список убитих дітей з метою канібалізма. Був складений список зниклих дітей та дорослих сільських жителів. Зникла жінка, про яку ви тільки що прочитали, в списку жертв голодомору значиться, як жертва канібалів.
