На початку травня цього року в картинній галереї «TELEGA», що знаходиться на вулиці Короленка у місті над Дніпром, завершилася персональна виставка «TET- A- TET» художника Ігоря Зайцева. Пощастило тим, кому вдалося побачити живописні твори цього автора, вони наповнені душевним одкровенням, емоційністю, малярським хистом.
Ігор Анатолійович народився у селі Березове на Донеччині. З 5-ти літнього віку відчув неподоланну пристрасть до малювання, та художньої школи поблизу не було… Від 1987-го року проживає у місті Дніпро. Учень народного художника України Магро Петра , суттєвий вплив на нього,як митця, мали також – Павленко Ф., і Негода Є, з яким частенько бував разом на пленерах. Пан Ігор випускник «Літньої школи» Санкт – Петербурзького державного академічного інституту живопису, скульптури і архітектури імені І.Є.Рєпіна. У своєму набутку має 12 персональних виставок і участь у 8-ми колективних всеукраїнського рівня. Його картина «Кизилова стежка», краєвид кримський, була відзначена 3-ю премією у жанрі «Пейзаж» на міжнародній виставці «Ukrainian Art Week» 2013-го року. До слова, у мистецькому заході прийняло участь близько 500 художників.
«Фалес міг спокійно стверджувати, що світ походить від води, Геракліт – що він виник із вогню, Демокріт – що все походить від атомів. Жоден із храмів не переймався цим. В святилищах храмів істина була відома. Там твердо знали, що філософи, заперечуючи богів, не в змозі знищити їх у свідомості народу і що істинні філософи вірили в Богів так само, як і Посвячені, і бачили в них різні рівні божественної ієрархії, того божественного начала, яке керує Видимим. Таким чином, езотерична основа служила зв’язком поміж істинною філософією і істинною релігією. Це факт надзвичайної важливості…»,- так вважав Е. Шуре.
Божественне начало, котре присутнє в довкіллі, прагне мистецьким способом передати Ігор Зайцев, він веде діалог з Природою, її різними станами і настроями. Це є своєрідною пропагандою на захист лісів, лук, озер, ставів…
Петербурзька художниця і поетеса Є. Гуро (на початку 20-го століття) зауважила: «Істинна творчість відбувається на значно більшій глибині, ніж прийнято вважати у щоденному вжитку літераторів і художників. Не в момент роблення найчастіше вона відбувається, але в момент нічого не роблення і споглядання».
Вміння передати полотну стривоженість заграви зимового вечора, радість сонячного дня, бездонну синь неба і плин води річки, оце і багато чого ще, характерне для живопису митця.
Малярство Ігоря Зайцева безсумнівно має ознаки поетичності. Воно невидимо сполучене з рядками окремих віршотворців Придніпров’я. Поет Олександр Григоренко, уродженець села Бородаївка Верхньодніпровського району, він трагічно загинув у 1962-му році. Залишив нам кілька добірок поезій.
Почуймо уривок з «Хочу» (1959 рік):
«Я хочу, сонце щоб світило,
Я хочу, вітер щоб зітхав,
Я хочу, струни щоб дзвеніли,
Щоб дзвону спів не затихав».
Микола Соколовський також з цих країв (село Хороше, Павлоградського повіту, це давніш…) – священник УАПЦ, художник, кобзар, учасник підпілля ОУН, поет. Вірші писав під псевдо Сарма. Вибір псевдоніма пояснював так: «Сарма – це те місце в річці, яке взимку не замерзає, а влітку не висихає. І ото я став Сармою…».
З вірша «У пустелі» (1992-й рік).
«Блукаючи в людському тлумі –
В найбільшій із усіх пустель,
Шукаю і знаходжу між осель
Отой священний камінь,
Котрого освятив колись Господь…».
Це художник, який є шанувальником класичної музики, серед відомих митців сучасності йому до душі творчість – Анатолія Криволапа і Петра Лебединця. «Біблія» - головна книга його життя, часто звертається до неї. Цінує інститут сім’ї, а родина допомагає у всьому.
Напрочуд вірно підмітив одну з ознак наших днів поет, науковець, культуролог Богдан Чепурко: « Дивовижна понятійна плутанина, можна сказати, хаос – у наших світоглядних уявленнях: природою ми називаємо те, що поза нами, космосом – те, що поза землею. Але ж космос – усюди. І перш за все – на землі і в людині. Великий український філософ Григорій Сковорода говорить про взаємопроникність макрокосмосу і космосу людської душі…».
Митець Петро Магро, особа високої духовності, колись промовив: «Спочатку людина, а тоді професія…».
На виставці робіт одна з картин поіменована – «Тиха сповідь Дніпра». Пам'ять цю картину зафіксувала найкраще, може тому, що там виписано – Горішнє, високе, і Долішнє, але не низьке, бо то течія великої Ріки, як течія життя людського…
Андрій Будкевич – Буткевич, брендолог, дослідник мистецтва.
