Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2476
Творів: 44524
Рецензій: 87068

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза Авторська проза

Радіостанція "...

© Щєпкін Сергій, 03-05-2017
Добрий день, шановні радіослухачі! Радіостанція «ТРОЛЛЬАТТОПОФЕНШУЮ» розпочинає свою роботу по передачі хвиль на частотах, якими ви зараз користуєтеся. Запам’ятайте, будь ласка, положення свого регулятора частоти, або поставте на автопошук, якщо у кого є. В студії я, її ведучий, свого імені сказали не називати, бо так менше податків платити, і разом зі мною Щєпкін Сергій, хто це – скажу потім. В перший день етеру, передуючи запитанням слухачів, ми відразу надамо пояснення щодо головного питання, яке може у них, у слухачів, виникнути: що ж то за такі хвилі, на яких ми будемо віщати? Щоб відповісти на це запитання, надамо слово головному гостю сьогоднішнього дня, а за сумісництвом і співведучому радіостанції «ТРОЛЛЬАТТОПОФЕНШУЮ» – Щєпкіну Сергію. Вітатися не буду до Вас, Сергію, бо вже з Вами вітався за сьогодні декілька разів. Скажіть, це правда, що Ви спеціально до першого етеру радіостанції написали вірша?
ЩС – А я привітаюся хоча б до слухачів, що нас слухають, тобто чують, ну не в смислі розуміють, а просто… звуки… Добрий день, шановні добродії і добродійки! Не можу інакше називати людей, аж поки не взнаю їх ближче. Так, доброго дня! А Вам, пане ведучий, скажу відразу: якщо хочете до мене звертатися одним словом – прізвищем, чи іменем – то звертайтеся краще прізвищем – «Щєпкіне», а то слово «Сергій» може викликати якісь асоціації із непотрібних областей, і ми тоді будемо розмовляти про одне, а наші слухачі будуть чути зовсім інші картинки. Так, я впіймав одного вірша, але він літав низькувато, і прийшлося брати його не в чисту, а в заростях. Ну самі почуєте, але на відкриття такої сіренької студії… чи той… радіостанції… чи те… ну… піде… сиренька погодка сьогодні поки дійшов. Вже читати?
ВД – Так, будь ласка!
ЩС – А у Вас… у нас… на радіостанції є генератор? Якщо раптом світло вимкнуть?
ВД – Радіостанція «ТРОЛЛЬАТТОПОФЕНШУЮ» оснащена генератором радіочастот, які він генерує і які ловлять наші слухачі своїми приймачами. А електричного генератора у нас немає, на жаль… А що, світло будуть вимикати?
ЩС – Та ні, вірніше… не знаю. Чудово! Прямо збіг якийсь, прекрасно! Читаю!

Чесний  генератор!
Я – генератор! Чесні генерую
Свої думки на весь прямий ефір!
Стою на варті, хоч нічого не варту́ю,
Оце даремно лиш розтринькую ефір.
Щось пояснити аж ніяк не можу!
Бо всяк усе по-своєму збагне!
А в мене позникає все, і схоже,
Нескоро цього рівня досягне!
Все зрозуміти кожен сам повинен!
І перш за все звернутись до нутра!
І я упевнений – не менше половини
Збагне, що нутро чистити пора!
Я помагаю вже, бо я – то генератор!
Не бійтесь, люди! В мене це давно!
Можливо я комусь бридкий оратор,
Та в моїх хвилях ви всі все одно!

ВД – …Кх … … Да-а… Ви мали на увазі, що хвилі впливають на всіх, якщо вони їх навіть не бачать?
ЩС – Так, звичайно, і якщо не чують – теж.
ВД – Гм… Це могло би бути гімном нашого генератора радіочастот. Коли не бачать і коли не чують…  Скажіть, Щєпкіне, а Ви коли зараз читали із листочка – то напам’ять не знаєте?
ЩС – Ні, свої вірші я чомусь не можу запам’ятати, самому соромно, але нічого не можу з цим зробити – не заучувати ж їх спеціально?
ВД – Зрозуміло. А Ви як читали з листочка, то там написано в стовпчик, чи в рядок? Бо я чув, Ви користуєтеся таким дивним прийомом?
ЩС – Та що Ви заладили – «на листочку», «на листочку»! В рядочок! Яка взагалі різниця?
ВД – Я вгадав! Я вгадав! У рядочок! Просто коли у стовпчик – так легше сприймається, і вірш повинен бути значно кращий, ну мені так здається, коли я вперше побачив у Вас…
ЩС – Ви ж слухали вірш вухами! Вухам яка різниця, як написано – стовпчиком чи рядочком??
ВД – Ну добре, проїхали. Ви не помітили, що дієслівних рим забагато? Та й бородаті…
ЩС – Генератор то тужиться! Він працює! Щоб працювати – потрібні дієслова? І саме на виході генератора потужність потрібна, в кінці рядка!  А що бородаті – так не я винен, я такий самий рівноправний, як і всі інші, хто їх використовує! Якщо рими дитячі – то це інше діло. Хоча я згоден вважати цей вірш, як домашнє завдання на урок літератури десь у класі… 8-9? … 7-8? … 5? Та ні, 7-8.  Не може ж художник, щоб намалювати море, не намалювати лінію горизонту? Проте я чув слова: «Знову лінія горизонту, скільки можна, знову те що близько – нецікаве, а те що далеко – його багато і не видно, очікували хоч якось не так, щоби все видно було…»
ВД – Ну добре.  А що значить «генерую чесні думки»?  
ЩС – Якщо звернутися до словників, ось тримаю із принтера:  «Честь – Сукупність вищих моральних принципів, якими людина керується у своїй громадській і особистій поведінці. Громадська, станова, професійна і т. ін. гідність людини. Добра, не заплямована репутація, авторитет людини, її чесне ім'я. Невинність, цнотливість (про жінок). (Академічний тлумачний словник української мови)»
Саме в таких, на мою думку – забутих смислах, і вживалося слово «чесні».
ВД – Зрозуміло, тільки я не про те. Радіохвилі передаються у просторі, тому можна сказати, що вони там існують. А де існують думки, які Ви генеруєте?
ЩС – Добрі думки! Тільки добрі думки! Це дуже важливе зауваження, пане ведучий. Поряд. Поряд із радіохвилями існують і думки.
ВД- Як то? Це виходить і вірші існують у повітрі поряд із радіохвилями?
ЩС – Звичайно! Якщо його хтось вивчить, тобто помістить у пам’ять – він обов’язково там є.  А Ви думали, нащо дітей у школах вчити вірші примушують? Або наші з Вами слова – як вони доходять до слухачів? Через простір! Значить, в ньому є те все!
ВД – Хм… А я на перший погляд не помітив там філософської складової.
ЩС – Так це ж добре! Ну в смислі, що не назвали те, що почули, філософським! Бо як тільки дасте комусь чи чомусь якесь ім’я – все! Ви сприймаєте його не у чистому вигляді, а у проекції того стереотипу, який у Вас «спрацьовує» при згадці цього іменного слова.
ВД - … Гм… цікаво…  Ану дайте листочок… Дивно, дивно… Постривайте… Він же не читається зовсім! Вірш! Як то Ви його прочитали, Ви ж його зовсім не так прочитали, як написано! Як це у Вас так вийшло? Ось зараз… пробую… рвань якась виходить, ніяк не можу збагнути, в якому розмірі… то так, то такий… Ви мабуть знущаєтеся з мене? Ви читали не з цього листка!
ЩС – Та ні! Справа в дуже простій речі. Просто якщо Ви його хочете прочитати, то Ви його прочитаєте, хоч яким він не буде, і вже тоді постане питання – чи сподобалось, чи ні. А якщо… Проте, якщо «якщо» – то далі безліч варіантів!
ВД – Ну добре, залишимо те на суд слухачів, до речі, нагадаю: шановні радіослухачі, зв’язок із нами ви можете тримати по своїй власній ініціативі і за власний кошт, точно так, як і ми це робимо з вами, шановні радіослухачі. Продовжуємо. Вірніше, будемо мабуть, закінчувати на перший раз, бо в мене вже голова болить.  Отже насамкінець – коротенько про політику. Хто Ви за політичними поглядами?
ЩС - ??? … А які є варіанти відповідей?
ВД – З Вами все ясно… Триста п’ятдесят дві!!! Ось, Вікі каже… Триста п’ятдесят дві політичні партії!!! А Ви ще й досі не визначилися?
ЩС – А партія анархістів є?
ВД – Зараз… Є! Союз анархістів, політична партія.
ЩС – Що за маячня така – партія анархістів? Яка у анархічної ідеї може бути партія?? Це все одно, як з’їзд націоналістів усіх кран. Вони ж передушити одне одного повинні, справжні націоналісти! З’їзд анархістів – може бути, тільки випадково, звичайно! Але партія?! Ніколи не розумів таких речей.
ВД – Значить, Ви не анархіст?
ЩС – Я той анархіст, що без партії. Хоча колись думав, що буду комуністом. Та це геть інша історія.
ВД – От і прекрасно! Якщо для наступного етеру я не знайду собі цікавішого співрозмовника, то ми матимемо змогу поговорити на цю тему! На цьому, шановні радіослухачі, будемо завершувати перший етер радіостанції «ТРОЛЛЬАТТОПОФЕНШУЮ»! Вибачайте за радіоперешкоди, якщо вони у вас були – у нашому просторі не кругом все чисто! На все добре, шануймося!
ЩС – До наступних ефірів! Коли лягатимете спати, не забудьте витягти з розетки свій приймач!

***  

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 1.671126127243 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

«14 друзів хунти»: чотирнадцять голосів війни
Одна з найпомітніших антологій цього року про війну з Росією — «14 друзів хунти», впорядкована Дмитром …
Пол Бейті «Запроданець». Чорний роман під рожевою обкладинкою
Як воно — жити з усвідомленням власної чорноти? Чому ми досі ділимо людей за кольором шкіри? Запитання, …
«Лютеція» — еротичний роман-містифікація
Вже кілька років поспіль у вересні (до Форуму видавців) Юрій Винничук влаштовує справжнє свято для поціновувачів …
Вікторія Андрусів «Тринадцять жінок Івони»: фатум як спасіння
Свою дванадцяту книгу презентує широкому загалу відома закарпатська письменниця Вікторія Андрусів. «Тринадцять …