Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2479
Творів: 44630
Рецензій: 87330

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза Альтернативна проза

Ти кинула гроші...

© Щєпкін Сергій, 15-04-2017
Ти кинула гроші і пішла, стою за дверима сам. Не хочеться думати, хто сирота, а хто із нас його пан. У  чомусь одному я дуже міцний, а у іншому дещо  заслаб, через те я для тебе завжди прохідний, не соромлюся – просто твій раб. Не хвилюють мене всі вітри усіх змін і красивий паркан – мій пейзаж, й без різниці мені із якої з сторін знов чекати на твій абордаж. Я давно дарував тобі волю небес, вибирай все що хочеш сама! І сама знов вирішуй, де з тобою, де без  я буду котитись з ума…  

***

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0

Рецензії на цей твір

Ти кинула на гроші

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Амалія, 15-04-2017
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.8229718208313 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

«Північний вітер». Роман в електронних листах
Чи може бути цікавою книга, що складається із самих діалогів? Так. І ще й якою! Роман «Північний вітер» …
Фішинг. Хто і як маніпулює вашим вибором
Книга «Фішинг. Хто і як маніпулює вашим вибором», перш за все, розкриває цікаві сторони зовнішнього …
Роман «Моя бабуся просить їй вибачити». Некваплива прогулянка майже шведським садом
Якщо якогось холодного зимового ранку вам закортить посміятися і поплакати, трохи (але не занадто) похвилюватися …
Нікола Юн «Увесь цей світ»: найбільший ризик – не ризикнути
Світ, у якому ми з вами живемо, сприймаємо як належне й буденне для героїні цієї книги — непізнане й …