Майбутнє... Майбутнє... Майбутнє.... Воно вривається у сьогодення, не питаючи. Воно ставить себе у центр уваги, незалежно від твого бажання. Воно таке звичне, але водночас, – загадкове. Воно лякає, і у той же час – приваблює. Воно... Воно... Воно... Непередбачуване! Сміливе! Заманливе!.. А може оманливе?...
Воно таке, яке ти обираєш. Воно таке, яке ти не можеш прорахувати на 100%. Воно зухвало кидає тобі виклик. Чого? Виклик сміливості... Сміливості прощати, кохати, бути сильним, коли обставини кричать, що ти повинен бути кволим! Сміливості падати і знову вставати! Сміливості дарувати частинку себе іншим...
Воно кидає зухвало виклик твоїм умінням. Яким? Вмінню прощати, кохати, бути сильним, коли обставини кричать, що ти повинен бути кволим! Вмінню планувати наступний крок виходячи з віри у нього – хороше майбутнє, а не з вчорашньої невдачі! Вмінню не втратити людей, які йшли пліч-о-пліч з тобою вчора... Вмінню дарувати частинку себе іншим...не боячись зради, відповідальності, довгоочікуваного щастя...
