Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2479
Творів: 44624
Рецензій: 87311

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза Оповідання

Вони, як тюльпани

© Щєпкін Сергій, 06-04-2017
Колись дуже давно були такі квіти і трави, що люди вже й забули, як вони називалися. Ті квіти і трави  могли переміщатися з місця на місце. Отак нахилишся до неї,  щоб зірвать, а вона взяла – і перебігла кроків зо три, а то й далі, так що й не зрозуміло, тварина то, чи рослина. Жили вони невибагливо, пили сік із землі, ловили сонячне проміння та деяких комах, що завдавали їм шкоди. Спочатку їх дуже багато було, але людям чимось докучало їхнє вміння обманювати, і люди почали їх чомусь ненавидіти і винищувати. Винищили  всіх. Та є свідоцтва, що декілька видів вижили дотепер. Одні з них схожі на тюльпани.  Але переміщаються вони тепер лише коли їм загрожує звір. При людях вони воліють краще не рухаючись загинути, ніж показати людям, що вони ще існують…

***

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 1

Рецензії на цей твір

цікаво

На цю рецензію користувачі залишили 5 відгуків
© Яна Устимко, 09-04-2017

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Шон Маклех, 07-04-2017

[ Без назви ]

© Вікторія Т., 07-04-2017
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 1.4495508670807 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Роман «Моя бабуся просить їй вибачити». Некваплива прогулянка майже шведським садом
Якщо якогось холодного зимового ранку вам закортить посміятися і поплакати, трохи (але не занадто) похвилюватися …
Нікола Юн «Увесь цей світ»: найбільший ризик – не ризикнути
Світ, у якому ми з вами живемо, сприймаємо як належне й буденне для героїні цієї книги — непізнане й …
Філіпп Майєр «Cин». Кривава історія Техасу
Філіпп Майєр з другої спроби написав роман, який потрапив до списку фіналістів Пулітцерівської премії …
Керолін Вебб «Живи на всі сто»: як завжди бути щасливим та продуктивним?
Ідеї саморозвитку і самомотивації не є новими — вони давно мандрують сторінками книг та блогів. Але …