НАСИЛЬСТВО.
У цій статті я розповім вам про насильство місцевих органів влади над сільськими жителями під час організації колгоспів і в дні голодомору. Про це кричуще насильство є багато публікацій, в яких свідки колективізації розповідають про те, як проводилися ці заходи. Я вважаю порядок вступу сільського населення в колгосп, у різних областях України, був один і той же. Але все ж...
Мені не відомо, як проводилися ці заходи в інших місцевостях України. Пишу про своє село, в якому народилися мої батьки. В ньому народився і виріс ваш оповідач. Я житель села. У свому дитинстві і юності я вбирав у себе розповіді сільських жителів про трагічний, для моєї землі, час. Про що чув тоді, розповідаю вам, щоб і ви знали, пам'ятали і не забували про насильство місцевих органів влади під час колективізації. И щоб вы не забували про український голодомор, який забрав мільйони наших співвітчизників.
Коли сільських жителів заганяли в колгосп, більша частина населення не виявляла бажання вступати в колгосп. Селяни, в яких було особисте господарство: худоба, дім і господарські прибудови, інвентар для обробки землі, відмовлялися від колгоспного членства. У заможниі селян було все необхідне, щоб успішно вести одноосібне господарство. У трудових родинах працювали не тільки дорослі. В домашніх роботах брали участь і малолітні діти. Батьки привчали дітей до роботи з малечку. Тому, напрацьованих продуктів було достатньо, щоб прогодувати всю сім'ю протягом майбутнього року. І таким сім'ям не потрібно було товариство колективного господарства.
Як відбувався порядок вступу селян у колективне суспільство? На яких принципах йшов процес колективізації? Думаю багато з вас не замислювалися над цим питанням. Якщо хтось з вас не обізнаний у цих питаннях, я вам розповім про деякі моменти проведення цього заходу.
Ви думаєте, щоб вступити в колгосп було достатньо написати заяву, подати його організаторам колективного господарства, і ви вже є членом колгоспу? Ні! Цього не достатньо. Шляхом подання заяви можна вступити в партію, в товариство мисливців та рибалок або в будь-яке інше суспільство, але не в колгосп.
Вступити в колгосп, – це, добровільно віддати в цю організацію більшу частину того, що вами, членами вашої великої родини було нажито, напрацьовано, шляхом виснажливої праці протягом багатьох років. У вас є худоба? Більшу частину його ви повинні віддати без оплати в загальний котел колективного господарства. Ви повинні віддати на потреби колективу свою корову, биків, овець, курей. А якщо ви не изъявляете бажання поділитися своїм майном з колективним суспільством, не хочете вступати в колгосп, то у ваш будинок прийдуть «добрі молодці». Вони не будуть у вас питати дозволу, відберуть силою все, що у вас є. Якщо будете перешкоджати діям влади, вас заарештують і відвезуть туди, звідки мало хто повертався. Ви боїтеся? Вам страшно? Тоді, щоб цього не сталося, ви самі віддасте, якщо не все, то більшу частину того, що вами і всією вашою родиною було нажито за період вашого життя. Щоб зберегти себе, свою сім'ю і частину свого господарства, ви вступите в колгосп і станете повноправним його членом. Після ви виявите, що з вашого особистого майна у вас мало що залишилося. На будівництво колгоспних приміщень ви віддали дерево зі своїх сараїв і клунь. З дахів ваших будівель будуть побудовані дахи зерносховища і господарських ферм для колгоспної худоби. І у ваших глиняних споруд залишаться одні стіни. В результаті процесу вступу в колективне господарство ви усвідомлите, що у вас більше немає того, що було до цього часу. Ви залишилися ні з чим. За обсягом свого майна ви зрівнялися з «голодранцями», як і вся основна маса колгоспників. Від цього часу все колективне майно, в тому числі і ваше, від тепер належить колективному господарству. Так як воно є власністю колгоспу, у вас більше немає на нього ніякого права. З цього і опиралися «куркулі» владі, і не виявляли бажання вступати в колгосп.
А «голодранці?». У сільських нероб не було особистого господарства. Вони все своє життя жили одним днем. (Деякі громадяни і в даний час так живуть). Фізична праця їх не залучала. При вступі в колгосп вони нічого не втрачали. Навпаки, вони вигравали. Після вступу в колгосп вони користувалися майном тих, у кого була відібрана худоба, земля, сільськогосподарський інвентар, а також і житлові приміщення. Вступ у колгосп, для них був вікном у нове життя. З цієї причини ці незаможні громадяни проявляли активність в проведених заходах щодо розкуркулюваня «куркулів».
У період тридцятих років не діяли державні закони. Законом на селі в той час був голова сільської ради і його група «роскуркулителів». Вони підпорядковувались районним органам і виконували їх вказівки. У тридцяті роки минулого століття був час насильства влади, час безправ'я, яке відчувало на собі сільське населення.
Думаю, тепер ви розумієте, чому «куркулі» не хотіли вступати в колгосп? Але, якщо деякі з вас, після прочитаних рядків, все ж цього не зрозуміли, тоді ми вам пояснимо коротко ще раз.
Так ось... Читач, у кожного з вас є своє особисте господарство. Ви його нажили своєю чесною працею? Воно є вашою власністю. І ніхто, крім вас, на нього не має права. Припустимо, що «вони» прийдуть до вас у будинок і силою відберуть у вас все ваше, вами нажите добро. «Їх» вчинок для вас виявиться насильством над особистістю. Якщо ви будете протистояти цьому свавіллю, вам загрожує виселення з вашого будинку. Вас, всю вашу родину, у тому числі і малолітніх дітей, репресивні органи відвезуть туди, звідки мало хто повертався.
Щоб зберегти своє життя і життя своєї родини, ви будете змушені вступити в колгосп. Потрібно усвідомити, що в роки колективізації був примусовий вступ в колективне господарство. «Куркулі» і більша частина сільського населення вступала в колгосп не за своїм бажанням. Вони були змушені «добровільно» вступати в колгосп. А тепер ви зрозуміли, чому, як, на яких правах і, на яких підставах сільське населення вступало в колгосп?
