ПРИЧИНА ГОЛОДОМОРУ.
Колективізація селянських господарств на селі рухалася дуже повільно. Більша частина сільського населення не виявляла бажання вступати в колгосп. Щоб домогтися успішної колективізації, підпорядкувати і контролювати невдоволені маси сільського населення, уряду держави необхідно було застосувати заходи щодо приручення селян. Такі заходи керівництвом Радянського Союзу були прийняті. Восени 1932 року були створені умови, які спричинили штучний голодомор. Взимку-навесні 1933 року із-за нестачі харчування почалося масове вимирання жителів мого села.
Наскільки мені відомо, народ моєї Батьківщини ніколи не відчував голод. Моя Україна володіє найбагатшими родючими землями світу. Українська земля не тільки може прогодувати населення, що проживає в Україні, але і багато народів, які не мають таких багатих земельних ресурсів.
Так, в 1932 році був поганий врожай. Але зібраного врожаю було достатньо, щоб прожити зиму. У 1932 році було приготовлене зерно для проведення навесні посівних робіт на своїх особистих господарствах. Щоб селян приручити і, щоб вони були слухняні, керівниками держави створювалися колгоспи. У селян відбиралася земля, господарський реманент, худоба. Цим заходам сприяли місцеві активісти, яких сільські жителі називали «голодранцями» і працівники тодішньої міліції. Всіх, хто протистояв свавіллю влади і не боявся сміливо висловити свою думку щодо створенного беззаконня, заарештовували, репресували. Репресованих сільських жителів насильно, разом з дітьми і немовлятами, відвозили на збірні пункти. Далі по етапу їх відвозили, як злочинців в товарних вагонах, в спеціальні табори для відбування покарання. Про репресії я багато разів писав. Мені не хочеться повторюватися, але моя пам'ять і створене насильство того часу, як ниюча рана, не дає мені закинути ручку і більше не торкатися цієї болючої для мене теми.
Восени 1932 року влада вивезла зерно і посівний фонд з колгоспного зерносховища. Зерно у селян відбиралося з застосуванням фізичної сили та погроз. У цих заходах брала активну участь сільська молодь, комсомольці того часу. Населення села залишилося без зерна, без хліба. 1932-1933 роки були роками умисного вбивства нескореного працьовитого населення України. Населення зазнавало насилля влади. Воно жило в страху і не сподівалося на поліпшення ситуації. Народ підкорився. Жителі села змушені були вступати в колгосп. Сталін домігся своєї мети. Але якою ціною? Закатовані шляхом голоду мільйони трудівників України. Сільські жителі із-за нестачі харчових продуктів були доведені до божевілля. Голод збожеволілих людей штовхав на насильство, на крадіжки, на злочини. Частина населення здійснювала жорстокі вчинки, які в нормальних життєвих умовах людина не змогла б собі дозволити. Серед голодуючого населення відбувалося вбивство, вбивство дітей, канібалізм, а також були випадки і трупоїдства. Чи може наша свідомість уявити події, які відбувалися в дні голодомору? Ні, це не можливо! Щоб представити в повному обсязі дійсну картину того часу, потрібно самому пройти через жах голодних днів. Але хто з нас на це готовий?
Чи всі жителі моєї Батьківщини знають про лихо, яке було в дні голодомору? Тільки деякі спадкоємці померлих голодною смертю дідів і прадідів цікавляться голодомором і причиною, яка призвела до голодних вимирань населення моєї України. Байдужість до трагедії українського голодомору, навмисно створеного умертвіння людей, переважає у свідомості, нехай навіть не у багатьох, але досить великої частини населення, особливо серед молоді. І це правда.
СУМНА ЧИСТА СЛЬОЗА, ЯК РАНКОВА РОСА, СКОЧУЕТЬСЯ ПО ОБЛИЧЧЮ СПІВЧУВАЮЧОГО ЧАДА, М’ЯКО ПАДАЕ НА ХОЛОДНУ ЗЕМЛЮ, В ЯКІЙ СПОЧИВАЮТЬ БЕЗВИННІ ЖЕРТВИ ГОЛОДОМОРУ: СТАРІ ЛЮДИ, МОЛОДІ ЖІНКИ І ЧОЛОВІКИ, ДІТИ, ТА ТІЛЬКИ ЩО НАРОДЖЕНІ НЕМОВЛЯТА. ЛЮДИ, БУДЬТЕ МИЛОСТИВІ. ЗГАДАЙТЕ УБИТИХ ГОЛОДОМ ЧАД БОЖИХ. ПОКЛОНІТЬСЯ ЇХ ПРАХУ В ЦЮ ХВИЛИНУ…
