Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2594
Творів: 47226
Рецензій: 91691

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза Оповідання

ГОЛОДОМОР. 8. Як помирали.

© Анатолій, 19-02-2017
ЯК ПОМИРАЛИ.
Як помирали, і як ховали померлих людей у дні українського голодомору? Про це говорилося багато разів у попередніх рядках. Нехай читач пробачить мені, але я повторюся. Торкнуся ще раз, близького кожному з нас, питання. Померлу людину прийнято ховати з почестями. Поховання померлої людини здійснюється родичами або організаторами похорону. Під час похорону померлої людини дотримується похоронний ритуал, а також повинні дотримуватися узаконені звичаї в даній місцевості. Але під час масового вимирання людей церковні ритуали не дотримувалися.
Навесні 1933 року в моєму селі від голоду померло велика кількість моїх земляків. Людей, померлих від голоду навесні 1933 року, обчислюється сотнями. Ніхто не знає точне число людей, що пішли з цього світу в ті голодні роки.
Люди, через недоїдання, знесилили, ходили як тіні. Одні, з-за голоду втратили здоров'я, силу і надію на життя, вмирали. Інші, якщо ще в їх тілі жевріло життя та була сила, ховали виснажені, худі тіла своїх померлих родичів або сусідів. Якщо у померлих не було родичів або добрих сусідів їх тіла лежали там, де їх застало останнє передсмертне зітхання. Тіла людей цілодобово лежали на дорогах, на полях, в будинках, в яких вони проживали до своєї кончини.
Сільською радою була організована бригада збирачів трупів. Вони вантажили померлих сільських жителів на віз, відвозили трупи на кладовище, де їх ховали. Поховання померлих людей відбувалося без ритуальних заходів. Трупи звалювали в загальний могильник, закривали землею. Зрідка на могильнику встановлювали наспіх зроблений хрест. Ніхто не знає, скільки таких невідомих могильників з жертвами голодомору на кладовищі нашого села. Всі вони заросли травою, кущами, деревами.
Пам'ятаю, в недалекому минулому, було гасло, воно і зараз звучить у моїх вухах, як знущання над безвинно умершими людьми: «Ніхто не забутий. Ніщо не забуте». Людьми, які мають Божественний дар милосердя і володіють душевною теплотою НЕ ЗАБУТІ дні масового вимирання людей, а також і причини, що призвели до голодомору. Вони не забули сільських жителів, які безвинно пішли з цього світу під час голодомору. Їх пам'ятають. Про них розповідають. Але є серед невеликої частини населення і бездушні особи, яким байдужий голодомор, а також і ті жертви, яких він забрав навесні 33-го року. Та Бог їм суддя.
Часто я думаю про своїх земляків, які поховані в безіменних могилах. Мені хочеться уявити маленьких дітей, юнаків, чоловіків, жінок і старих людей того часу. Задаю собі питання: «Про що думали голодні, безпорадні, обессилівші люди того часу»? Про хліб. Так, про хліб! Бо голодна людина не може думати про щось інше, але тільки про нього, «про хліб».
Голод людини, штовхав на злочин. Багато голодних людей, не віддаючи звіту своїм діям, проявляли жорстокість, вбиваючи безпорадних людей і беззахисних дітей. Займалися людожерством і трупоїдством. Це відбувалося повсюди навесні тридцять третього року.
У публікаціях часто йдеться розмова про людоїдство, трупоїдство, про крадіжки, грабежі, які здійснювали деякі голодні громадяни того часу. Щоб дати оцінку і визначитися у вчинках, думках і діях голодної людини, потрібно внутрішньо усвідомити ситуацію і через себе пронести насильство і беззаконня того часу, бути його безпосереднім учасником, перебувати на грані одного кроку від голодної смерті. Тільки в цьому випадку ми можемо визначитися в дачі правильної оцінки вчинку голодній людині, яка з-за голоду втрачала людське обличчя, в безумстві своєму, здійснювала жорстокі злочини.
Усвідомлюю, деякі читачі цих рядків будуть заперечувати те, про що вони прочитали вище. Заперечники, а також ті, хто в цьому сумнівається, нехай ознайомляться з інформацією того часу і з офіційними зведеннями ДПУ, які опубліковані в інтернет-мережах. Шила в мішку не втаїти. Як би влада Радянського Союзу не прагнула зберегти таємницю своїх злодіянь, народна пам'ять зберігає злочини, які вищі особи влади здійснювали щодо своїх підданих.

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 1

Рецензії на цей твір

[ Без назви ]

© Володимир Ворона, 19-02-2017

Дай Бог ніколи такого більше не бачити...

© Видалено, 19-02-2017
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.79998183250427 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …
Графічний роман “Серед овець”
Графічний роман Корешкова Олександра «Серед овець», можна було б сміливо віднести до антиутопії, як …
Добірка художньої літератури козацької доби
Друзі! В інтернет-крамниці “Онлайн Криївка” представлена цікава добірка художньої літератури …
КОНСТИТУЦІЯ У КОМІКСАХ
Конституція у коміксах_medium_size у форматі PDF Конституція у коміксах_medium_size у форматі EPUB Брати …