Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2698
Творів: 51558
Рецензій: 96010

Наша кнопка

Код:



Ошибка при запросе:

INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 4409, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '3.138.125.86')

Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed

Художні твори Проза билина

Киях

© Савур (а був колись Халва), 10-04-2007
Се є давньо-халвинська билина. Українцям вона не відома, бо існувала тільки в одному примірнику в бібліотеці Ярослава Мудрого, яка згоріла під час пожежі. І хоч бібліотеку врятувати не вдалось та її наглядач Китаврас, славетний предок автора завчив на пам’ять всі тексти. Ці тексти завчались на пам’ять із покоління в покоління, під суворою забороною переповідати їх кому-небудь іншому. Оскільки мій предок Китоврас нічого не говорив щодо Інтернету, то автор вважає, що він не порушить заповіт, розмістивши деякі тексти в Інтернеті. Тож читайте…
Якось Анатолій Киях, лідер орд половців і печенігів відпочивав після обіду та розгадував кросворд. І хоч як він собі скуб волосся та чухав чоло та ніяк не міг одно слово розгадати: „шанування суспільством високих моральних якостей людини та її вчинків”. Та ніяк не міг розгадати цей кросворд. Хоч бачив, що останні чотири літери були: „…ЕСТЬ”.
Стомився Киях і заснув. Аж раптом розбудив його галас на дворі. Вибіг Киях, а там паломник саме з Київської Русі через стан половців проїжджав і свіжі новини приніс.
- Перемога! Перемога! Слава Господу! Була усобиця на Русі, аж ось нарешті і на нашій стороні свято. Перемога наша! Наша перемога!
Як почув то киях то пригорнув до себе паломника і аж просльозився.
- Правда, що НАША перемога?
- Щиру правду кажу! – відповів паломник.
- Скільки ж я її чекав! Аж ось нарешті НАША перемога! – і давай на радощах пригощати паломника вином. Паломник випив мало, як годиться святій людині та від втоми сп’янів та заснув.
Дивиться Киях, що паломник йому вже нічого не скаже і велів покликати чаклуна.
- Слухай чаклун. Приніс гість мені радісну звістку, що нарешті НАШ князь переміг і тепер ми з тобою так заживемо, що решта орд нам все життя заздрить будуть.
- Рад чути се я від тебе Киях. – теж зрадів чаклун.
- Такт-то це так. Та бач паломник та так і не сказав мені, хто такі НАШІ? То ти поворожи, почаклуй і вивідай хто ж ті наші.
Чаклун глянув у чарівне дзеркало і сказав:
- Бачу. Все бачу. Стяг голубий і хана Ахмета бачу.
Почув се Киях і поїхав у Київ поклонитися хану Ахмету і дійсно зажив так, що всі сусідні орди йому заздрили.
А кросворд Киях так і не розгадав.  

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0

Рецензії на цей твір

Негаразди із пожежею...

На цю рецензію користувачі залишили 2 відгуків
© Зося, 13-04-2007

Уточнення.

© Олександр, 13-04-2007

Не поняв

На цю рецензію користувачі залишили 3 відгуків
© Кока Черкаський, 12-04-2007

Є такий старий суддівський прийом

© Лисий Микита, 11-04-2007

І не жалко вам літер на цю паскуду?

© М.Гоголь, 11-04-2007
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.030312776565552 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати