ПОШУК
 

AlmaNAH






Жанри

Авантюрна проза
Авторська проза
Альтернативна історія
Антиутопія
Бойовик
Вірш
Горор
Детектив
Елегія
Жіноча проза
Жіночий детектив
Історична проза
Казка
Казка для дорослих
Кіберпанк
Конструктор
Лімерик
Мініатюра
Містерія
Містика
Ода
Оповідання
Переклад
Поезії
Поема
Постмодерн
Пригодницька проза
Притча
Сатира й гумор
Сонет
Соціальна драма
Трилер
Утопія
Фантастика
Фентезі
Цикл поезій
Щоденник

Гоголівський ФОРУМ




Наша статистика

Авторів: 827
Творів: 12504
Рецензій: 19371

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза билина

Киях

© Олександр Халва, 10-04-2007
Се є давньо-халвинська билина. Українцям вона не відома, бо існувала тільки в одному примірнику в бібліотеці Ярослава Мудрого, яка згоріла під час пожежі. І хоч бібліотеку врятувати не вдалось та її наглядач Китаврас, славетний предок автора завчив на пам’ять всі тексти. Ці тексти завчались на пам’ять із покоління в покоління, під суворою забороною переповідати їх кому-небудь іншому. Оскільки мій предок Китоврас нічого не говорив щодо Інтернету, то автор вважає, що він не порушить заповіт, розмістивши деякі тексти в Інтернеті. Тож читайте…
Якось Анатолій Киях, лідер орд половців і печенігів відпочивав після обіду та розгадував кросворд. І хоч як він собі скуб волосся та чухав чоло та ніяк не міг одно слово розгадати: „шанування суспільством високих моральних якостей людини та її вчинків”. Та ніяк не міг розгадати цей кросворд. Хоч бачив, що останні чотири літери були: „…ЕСТЬ”.
Стомився Киях і заснув. Аж раптом розбудив його галас на дворі. Вибіг Киях, а там паломник саме з Київської Русі через стан половців проїжджав і свіжі новини приніс.
- Перемога! Перемога! Слава Господу! Була усобиця на Русі, аж ось нарешті і на нашій стороні свято. Перемога наша! Наша перемога!
Як почув то киях то пригорнув до себе паломника і аж просльозився.
- Правда, що НАША перемога?
- Щиру правду кажу! – відповів паломник.
- Скільки ж я її чекав! Аж ось нарешті НАША перемога! – і давай на радощах пригощати паломника вином. Паломник випив мало, як годиться святій людині та від втоми сп’янів та заснув.
Дивиться Киях, що паломник йому вже нічого не скаже і велів покликати чаклуна.
- Слухай чаклун. Приніс гість мені радісну звістку, що нарешті НАШ князь переміг і тепер ми з тобою так заживемо, що решта орд нам все життя заздрить будуть.
- Рад чути се я від тебе Киях. – теж зрадів чаклун.
- Такт-то це так. Та бач паломник та так і не сказав мені, хто такі НАШІ? То ти поворожи, почаклуй і вивідай хто ж ті наші.
Чаклун глянув у чарівне дзеркало і сказав:
- Бачу. Все бачу. Стяг голубий і хана Ахмета бачу.
Почув се Киях і поїхав у Київ поклонитися хану Ахмету і дійсно зажив так, що всі сусідні орди йому заздрили.
А кросворд Киях так і не розгадав.  

Написати рецензію

Рекомендувати іншим

Рецензії на цей твір

Негаразди із пожежею...

На цю рецензію користувачі залишили 2 відгуків
© Зося, 13-04-2007

Уточнення.

© Олександр, 13-04-2007

Не поняв

На цю рецензію користувачі залишили 3 відгуків
© Кока Черкаський, 12-04-2007

Є такий старий суддівський прийом

© Лисий Микита, 11-04-2007

І не жалко вам літер на цю паскуду?

© М.Гоголь, 11-04-2007
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія ] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.018059015274 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО  WWW.UKRKNIGA.COM - найбільший вибір словників та підручників в Україні
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif