Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2435
Творів: 43527
Рецензій: 84807

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза вигадана історія з елементами детективу

З Новим Старим роком!

© Надія, 31-01-2017
- Ото колись були детективи ! – замріяно сказала Олеся молодшому братові, відклавши недочитану книжку. – Тепер таких немає.
- Чому немає? – перепитав Петрусь.
- Людей таких, щоб все знаходили, любу загадку розплутували.
- А поліція? – запитав малий.
- Та ні, і книжок таких нема. – Я вже на 5-10 сторінці здогадуюсь, хто то скоїв.
- Я теж роблю батькам сюрприз – відповів малий.
Діти поснули, не знаючи, скільки ще загадок і сюрпризів приготувало їм саме життя.

           Вчора вдень малий Петро чекав на Старий Новий рік. Незабаром мали бути свята, а це означало подарунки, коляди, пончики і цукерки, а ще засівання. Петрусь хотів купити собі щось на ті гроші .
Знічев’я він передивлявся по комп’ютеру автотовари, бо машини теж любив. Зненацька червоними літерами впала в очі акція – РОЗПРОДАЖ!
Петрик був  не дуже малий, десять років вже, тому впевнено відкрив сторінку і натиснув першу червону кнопку.
- Ви виграли відеореєстратор! – загорілись магічні слова і малий аж скрикнув з радощів.
- Введіть номер мобільного телефону – був другий наказ.
Батьків якраз не було вдома, тож Петрусь, не довго думаючи,
ввів свій номер.
Через хвилину передзвонила тьотя.
- Хто замовляв товар? – запитала вона.
Ми! – відповів Петрусь. – А він дійсно гарний?
- Дуже – заливалась солов’єм тьотя - Унікальний, знижка тільки раз в році, батькам сподобається, та чи куплять вони?
Куплять, раз такий гарний і дешево – впевнено відповів Петро і продиктував адрес Нової почти.
Тепер, уві сні, він згадував про це і посміхався.

Як майже всім працюючим жінкам, їхній матері Світлані снилась робота:

            13 січня шеф був в  злий і небезпечний, як 9-бальний шторм. В цьому, як майже завжди, допоміг йому зам.  Значить,  сьогодні  буде торнадо, а вже завтра прийдеться відновлювати втрачені логічні ланцюжки.
Заступник начальника залишався незмінний на протязі десятиліть.  Він пережив з півдесятка шефів завдяки особливостям свого непростого, не зовсім чоловічого характеру і здавалось, збирався залишитися ще на століття.

  В світлий день другого Нового року, на Василя, Світлана зайшла до зама з звітами. Той усміхнувся, і жінка з жахом побачила замість звичних вставних зубів величезні клики вампіра. Вона прикрила двері і  побачила шефа за своєю спиною.
- Тихо! - сказав шеф.-- Зробіть вигляд, що ви  не помітили й зайдіть ще раз. Таке перетворення іноді трапляється, потім проходить, але краще лишній раз  не згадувати і  не дивитись в той бік. Бо нападає якась злоба й душить, по собі знаю.
Світлана заглянула ще раз. На цей раз за дверима було пусто. Наче вітер прошелестів під ногами, потім шефа затрусило і він почав кричати.

- Це ж треба, який страшний сон приснився – подумала вона  вранці, прокинувшись.

  Світлана  спішила на роботу. По дорозі її вітали засніжені сосни та ялини, навкруги простягались гірські краєвиди, чисте свіже повітря забивало дух . Можна було складати вірші на цю тему, та  зимові пейзажі, на жаль, мають властивість закінчуватись.
  На роботі її чекали чудовий шеф та добродушний  з вигляду зам, без кликів, а втім, в рот Світлана лишній раз не зазирала.

   На роботі було тихо, чоловік і діти клопотів не завдавали. Щастя прийшло, і це щастя було на Василя, другий Новий рік, як виявилось, дуже гарне і щедре на сюрпризи свято. Вечером люди запалювали феєрверки, Світлана з сім’єю передивлялась старе добре кіно і готувала святкову вечерю.

    Син Петрик  Кінга на ніч не читав,  а за той час зайшов на сайт відеореєстраторів, погортав ютуб в надії знайти відео, та на жаль, була тільки  інет сторінка без телефонів . Такої  моделі    теж знайти не вдалося. А акція тривала, хоча час пройшов і вона давно мала закінчитись. Хоча Петрусь мав тільки десять років, та добре вчився, був розумний,  інколи нечемний. Він навіть подумав про те, щоб самому зробити такий сайт для заробляння грошей. Але зараз треба було виплутуватись з ситуації.
- Ну я попав – сказав собі Петя - Це лохотрон? Що мама скаже?
Петя сто раз дзвонив на телефон тьоті, та номер вперто мовчав.
Залишалось тільки чекати посилки, та приховувати витівку від батьків.

   Ця зима видалась дуже сніжною та морозною і всі з нетерпінням чекали початку весни. Але зимові свята були тільки в розгарі, центральну ялинку ще ніхто виносити не збирався, тож вдень дітлахи  а вечером місцеві алкоголіки спорадично водили навколо неї свої хороводи.

    Продавець по інтернету Текла Петрівна йшла льодяною засніженою дорогою та потирала руки від задоволення. Магічний відеореєстратор 5 в 1 з усіма можливими функціями за мінімальну ціну. Хіба можна встояти перед такою спокусою? Сторінку в інеті зробити неважко, назва фірми поширена, таких багато. Хто буде роззиратись, що такого сайту нема?
- Є акція, час спливає, купити в один клік – ці слова мають певну магію, так що без навару не залишусь – думала Текла.
Відеореєстратор дійсно був – тільки непрацюючий.
- Але хай потім шукають вітра в полі – злорадно тішилась вона.

       Раніше в неї було краще життя  - продавала неіснуючі машини в кредит.
  Все дуже просто – на сайті виставлялась ціна машини, тобто машина за півціни, яку можна було отримати вже, якщо внести 30% ціни зараз. Жадібні водії, ОСОБЛИВО НЕ ПИТАЮЧИ, підписували якісь документи, сплачували гроші і чекали довгожданої машини, яка мала прийти ось-ось. Чому особливо не питаючи?
    Текла Петрівна була ще жіночкою в соку і дуже тішилась своїми здібностями відвертати увагу мужчин від головного – відсутності офісу продажу, читання документу з мілким шрифтом і т.д. Як вони проклинали потім аферистку, ту не турбувало.
- В документах написано, що машина може бути куплена в кредит, треба було читати – думала вона.
Та останнім часом їй щось не везло з машинами і пройдисвітка взялась за відеореєстратори.


     В світі впевнено наближались свята – Маланки, Старий Новий рік, люди вибирали подарунки, домогосподарки, схлипуючи, переглядали сентиментальні комедії, всюди блищали неонові вивіски зі знижками.
Текла Петрівна, наспівуючи  пісню “Джінгл Бенс”, обертала в блискучу фольгу всілякий непотріб, яким торгувала в інтернеті, в тому числі і відеореєстратор, що замовив малий Петрусь.
  Про всяк випадок на фольгу приліпила ярлик “Сувенір”. Настрій в неї був чудовий і вона мріяла про поїздку в гори на виручені кошти.
Петро ж, навпаки був твердо намірений виправити свою помилку, тому проігнорував смсску з Нової почти, і майже зразу отримав дзвінок від зовсім не доброї тьоті.
Зла відьма, або баба яга вимагала дати трубку батькам, а в разі невикупу товару сплатити неустойку на рахунок Приватбанку.
- Фіг вам! – нечемно сказав Петрусь і натиснув на відбій.
        
  Текла аж кипіла від обурення.
- Якийсь шмаркач щоб мене обдурив! Мій чудовий бізнес ! Не бути цьому!

      В період зимових свят святами кількість туристів в горах зашкалює. Одні шукають житло, інші окуповують магазини та вулиці.
  Текла Петрівна, підзаробивши грошенят, теж подалась в Карпати. Вона навіть взяла з собою декілька сувенірів на продаж. По дорозі, в поїзді, пробувала продати їх, і навіть не без успіху, але здобуту виручку помітили цигани, що сиділи неподалік.
Тож, зустрівшись з Теклою після висадки пізнім вечором,  тюкнули її ззаду по песцевій шапці, обчистили і залишили лежати на снігу.  Остаток ночі шахрайка провела в реанімаційному відділенні лікарні, куди привів її поліцейський Міша.
       Цигани тим часом подались в ресторан, там побились і були доправлені в поліцейський відділок, де стражі порядку прийняли до уваги матеріальну аргументацію і відпустили ромів гуляти на всі чотири сторони.
Тим часом поліцейський Міша все думав про потерпілу.
- Де я її бачив? – не сходило з голови.
     Вранці на Старий Новий  рік він вирішив зайти в лікарню, де підмальована Текла, оправившись від удару і діставши від милосердних медиків верхній одяг, готувалась дати драла. Тим більше, що гаманець в лікаря вона вже свиснула.

- То це ти, зміюко! – скрикнув Міша, зайшовши в палату.
Він відразу впізнав  шахрайку, до якої місяць тому їздив в Харків і віддав аванс за машину, що тепер снилась йому ночами. Тому емоцій не стримував:
.
- Віддай  гроші за машину !
- Фіг тобі ! – необдумано сказала Текла.
Медперсонал не заважав їм вести цю, так би мовити, культурну розмову, бо саме зібрався на п’ятихвилинку у шефа з нагоди  свята.
Марно прикидалась тепер Текла шлангом, страж порядку кинувся до ближчого фізичного контакту.
  Текла, не довго думаючи, засадила ногою Міші в найболючіше місце, той кинувся її душити. В результаті в  прибіглого медперсоналу з’явились два пацієнти – напівпридушена синя Текла та зв’язаний Міша, що чекав візиту психіатра.

Роми помандрували далі, сліди їх замела зима, і залишалось тільки сподіватись, що вони дістануть своє в іншій історії.
    Текла тим часом всіляко зваблювала Мішу, виставляла з простирадла посинілу ніжку, пропонувала інші варіанти машин та спілкування, але наш доблесний страж порядку не хотів романтичного хепі-енду.
( Чесно кажучи, я навіть сама хотіла закінчити цю історію саме так, але мій літературний герой вперто дивився вбік і відмовлявся від сексу. Видно, надовго запала в його пам’ять поїздка в Харків і втрата не так тугриків, як рожевих сподівань.)
А ще зараз він пишався своїм розумом, що затримав небезпечну злочинницю і в думках чекав підвищення.

Так і закінчився цей нескладний детектив. Хоча десь там, снігами ще мандрують роми, люди видивляються на екрані довгожданої знижки, а особливо сентиментальні ще й чарівних принців та принцес.
Та про це розкажуть, напевно, в іншій новорічній історії.

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 1

Рецензії на цей твір

Шановні автори!

На цю рецензію користувачі залишили 2 відгуків
© , 04-02-2017

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Вікторія Т., 01-02-2017

ЧП.інфо

На цю рецензію користувачі залишили 6 відгуків
© Олександр Ман, 31-01-2017

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 10 відгуків
© Avtor, 31-01-2017
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.31574201583862 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Книжки Ксенії Заставської: Жінка, що відкриває історію
У прозі Ксенії Заставської форма, що нагадує так званий «дамський роман», стає ключем до історичних …
Огляд “Жуйки” Марії Козиренко: Музика врятує світ
Якщо ви гадаєте, що антиутопія сучасної літератури за сюжетами переважно схожа між собою як шоколадні …
Огляд прози літ. угруповання “Свідки слова”: Шевченкові малята
На обкладинці антології зображений Тарас Григорович у плащі. Сидить за столом, на якому чашка кави, …
Огляд автобіографії засновника італійського фашизму Беніто Муссоліні
Перша половина ХХ століття було щедра на диктаторів та диктатури. Більшість з них, як от Ленін, Сталін, …