Боривітри поля!
Впадемо на ворога нашого, яко сіроманці, недужі на манію переслідування падають на солодком'ясих ватуйчат, годованих свіжим силосом морозного дня місяця стичня!
Вкриємо близнами рамена та джиґели свої. Зварудимо неприятеля вибагливою зброєю, вибештаємо вибрудків роду людського, що забувши галанці тікатимуть од усепереможного скоку нашого війська, звиваючись од жаху, подібно дожджанику на шпичаку, до ловлі рибальської призначеному.
Дойди меча!
Несіть ґаламиґу в зЕмлі, що лежать перед вами безборонні, подібно до ґедзила на лаві, наготовленого до ременя!
Дораз достеменно зітрімо дівчурів, що сновигають краями багатими й щедрими, паскудячи видом своїм землю.
Сутринта почавши голям труд не спиняйте доглупа, аж поки не вишрубуєте дошниру сих борзих бонюхів во славу довічну та бобковець на чолі!
Джурґа!
Живопихом!
Руш!
