Як багато всього вона хотіла йому розказати дивлячись прямо в очі. Він сидів і розповідав як пройшов його день. Вона зачаровано слухала його і раділа,що очі і посмішка щирі .Все збиралася сказати, як же він їй подобається, але боялася після цього втратити його назавжди .
-А як пройшов твій день?, - запитав він. Ну ж бо, це твій шанс, зараз або ніколи! Ти повинна сказати!
-Чудесно, читала роман.Ти любиш романи?
-Ні, я не люблю ці соплі, а що?
-Знаєш про що він?
-Розповідай.
-Про двох друзів, хлопчика і дівчинку. Вони довго дружили і зрозуміли,що мають почуття один до одного, але боялися про це сказати, і ціле життя це приховували!
-Якась маячня, не могла цікавіше щось почитати?, - запитав він обурливо.
-Мені сподобалося, - відповіла вона різко.
-Це неможливо,-відповів він і продовжив розповідати про машинах.
-Можливо, - подумала вона, -У нас з тобою так. Але говорити вона про це не стала.
Минали роки, вони ставали старшими, він одружився, вона народила дитину. За всі ці роки давні друзі навіть не зв'язувалися після того,як він вступив до університету. Забулися, можливо,іноді згадували ті часи,коли весь час були разом. Але доля вирішила інакше. Був холодний літній вечір, він сидів і пив каву, вона як раз зайшла в будівлю, їх погляди пересеклісь. Забувши про каву та інші турботи вона підбігла і обійняла його.
-Привіт, мій милий друже, - прошепотіла вона. Наче механізм ці слова спрацювали і він обійняв її ще міцніше.
-Ти так приємно пахнеш, - відповів він.
-Як життя? Давно не бачилися, - почала вона.
-У мене дружина, робота, свій автосалон, а у тебе?
-Діти, чоловік, почала писати романи, -стримано відповіла вона.
-Даш почитати?
-При наступній зустрічі, - усміхнулась вона.
Друзі сиділи, говорили, сміялися, ніби вони і не переставали спілкуватися.У неї новий номер, він його записав, домовилися про наступну зустріч і розбіглися хто куди.
Пройшов рік.Вони спілкувались щодня і говорили по телефону, часто бачилися, познайомились з ріднею. А вже через 10 років їм було за сорок, вони не переставали спілкуватися. Тепер вже боялись назавжди втратити один одного. І все було у них добре. Якось одного разу вони лежали на галявині, вночі, і дивилися на зірки.
-Дивись, зірка падає!, - крикнув він.
-Я вже загадала бажання, а ти?
-Так, я також.
-І що це за бажання?
-Ти ще досі пишеш романи?
-Так. Це моє життя!
-Я хочу щоб ти написала один роман, -сказав він і повис над нею.
-І про що ж?, - запитала схвильовано вона.
-Про двох друзів, хлопчика і дівчинку. Вони довго дружили і зрозуміли,що у них є почуття один до одного, але боялися про це сказати, і ціле життя це приховували!
-Маячня, якось це нерозумно, - тихо сказала вона.
-Ні, зовсім ні, - прошепотів він і поцілував подругу просто в губи, так і збулося її бажання.
