Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2477
Творів: 44612
Рецензій: 87289

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза Іронічна казочка

Зозулька

© ХЮ, 19-12-2016
Стара розлізла ропуха вилізла на берег і грілась на сонечку. Вона опиралась на суху тростину і мріяла про принца. От якби знайшовся багатий красень, закохався в неї, поцілував, заміж взяв. Тобі б вона мешкала не в смердючому болоті, а королівських платах.
-Ку-ку-ку-ку! – несподівано почула жаба над головою.
Звела очі вгору - на гілці сиділа сіра пташка, яка і далі витягувала тої самої: ку-ку-ку-ку.
-А що це ти за таку дивну пісню співаєш, добродійко? – спитала болотяна господиня.
-То не пісню я співаю! – озвалась з дерева сіромаха. – То я ворожу. Вгадую: хто скільки житиме. Ось крук буде мати довгий вік – 12 літ, а дрізд – всього лиш 7.
-Ква! – вражено вигукнула ропуха. – То зазирни й в моє майбутнє: скільки того життя мені лишилось.
-Гаразд! – необачно погодилась птаха і кукнула всього лиш один раз. Із ввічливості їй хотілось кукати більше разів, але не виходило – наче в горлі щось застрягло. – Пробачте, шановна, але ви житимете всього лиш 1 рік.
-Рік? Як? Квак! Та де ж я за рік візьму принца? А навіть якщо візьму і він закохається в мене, то що я лише рік царюватиму у замку? Не бути цьому!  - розгнівалась стара ропуха. - Я теж на чарах дещо знаюся і я тебе покараю за твої дурні віщування. Зроблю тебе також кольору як отруйний гриб.
Жаба вдарила тростиною, блимнула вирячкуватими очами, промовила чарівне слово «квакс» і  пір’я зозулі зробилось червоним в білу цяточку.
І птаха від подиву аж рот роззявила, розглядаючи себе. А чарівна жаба, яка з роду віку червоний колір не любила, все ж мусила визнати, що помилилася і зробила сіромаху гарнішою.
-Ну зараз я це виправлю! – погрожувала болотна чаклунка. – Я перетворю тебе на маленького жучка і з’їм тебе.
Вона ще раз стукнула тростиною і додолу впав маленька червона в білу крапочку комаха.
Тільки знову прогадала ропуха. Як не скакала, як не витоптувала своїми лапами трави, а червоно-білого жучка так і не знайшла.
Довелось ні з чим булькнути у темну воду.
А тим часом до червоно-білої комашки приповзли мурахи, хробачки, метелики!
-Яке у тебе ім’я незнайомко? – спитав хтось з них.
-Зозуля! – відповіла за звичкою комашка, яка ще недавно була пташкою.
-Та яка ти зозуля! – розсміялись усі. – Ти – дуже маленька, тому ти – зозулька.
З того часу так і стали називати гостю.
А жаба, як тільки вискакувала на берег, і бачила зозуль, перетворювала їх на червоно-білих комах. Так тривало рік.

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 1

Рецензії на цей твір

[ Без назви ]

© ВЛАДИСЛАВА, 21-12-2016
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 2.419949054718 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Роман «Моя бабуся просить їй вибачити». Некваплива прогулянка майже шведським садом
Якщо якогось холодного зимового ранку вам закортить посміятися і поплакати, трохи (але не занадто) похвилюватися …
Нікола Юн «Увесь цей світ»: найбільший ризик – не ризикнути
Світ, у якому ми з вами живемо, сприймаємо як належне й буденне для героїні цієї книги — непізнане й …
Філіпп Майєр «Cин». Кривава історія Техасу
Філіпп Майєр з другої спроби написав роман, який потрапив до списку фіналістів Пулітцерівської премії …
Керолін Вебб «Живи на всі сто»: як завжди бути щасливим та продуктивним?
Ідеї саморозвитку і самомотивації не є новими — вони давно мандрують сторінками книг та блогів. Але …