Загляньте глибоко в душу, озирніться назад, поверніться туди, де ви були щасливі… В день, хвилину, чи … людину. В секунди, наповнені тихою світлою радістю, душевною рівновагою, незгасаючим внутрішнім теплом. Закружляйте ще раз у відтанцьованому танці, прогуляйтесь по вже пройденій алеї…. Згадайте… Ви ж не станете заперечувати, що спогади ті мають запах, своєрідний вимір і … колір? Обов’язково світлий, теплий, гарячий, терпкий … якийсь солодко-свіжий… Або й наповнений холодною ніжністю, подихом вітру, чи шелестінням трави… Час, коли Ви були щасливі, коли тримали в руках малесеньку краплиночку щастя, задля якої могли б забути все.
Кристалічне, прозоре, вміщує цілий світ у собі і водночас являється цілим світом… Суміш спогаду і почуттів, вічності і болю скороминущості.. Щастя - кольору душі, а душа – уже як зафарбуєш.
