Люди всі різні. І автори не виняток з цього правила. Усі прагнуть визнання, проте хтось для цього застосовує зуби та лікті, а хтось лише тепле врівноважене слово. Старожили ГАку чудово знають автора із псевдо „Ніна”. Ось переглянув першу її рецензію на мій твір – і відгук, і вітання з публікацією в „Літературному Чернігові”: тепло в кожному слові до незнайомої зовсім людини. І в подальшому усі відгуки не лише на мої твори, а й на твори інших гаківчан вирізняються виваженістю, доброзичливим ставленням, мудрістю. Вони нечасті, ці відгуки, рецензії, але в них жодної фальші, або загравання – таким і має бути арбітр.
Та, власне, і творів пані Ніна виклала не так вже й багато – перегляньте, не пошкодуєте. Зате в них – увесь автор: досконалий, проте скромний, мудрий, але ненав’язливий, чуттєвий і водночас глибокий за суттю. В кожному оповіданні – така мила пересічному українцеві філософія серця, як мед на хлібові.
Заочне наше знайомство стало очним на презентації моєї книги в Чернігові – присутність ще одного, окрім мене, ГАківського автора надихала, як надихнули мене свого часу рецензії інших гаківчан.
А сьогодні у пані Ніни – Ніни Миколаївни Кочубей – день народження. Що я можу зробити для Вас, Ніно Миколаївно, аби віддячити за Ваше ставлення до мене? Написати кілька теплих слів тут, на Гаку, що й роблю з великим задоволенням.
Здоров’я Вам, людського тепла і любові близьких, натхнення та плідних, довгих літ в радості буття! Хай береже Вас мати Божа!
Сподіваюся, що гаківчани не лаятимуть мене за цей експромт, а приєднаються в своїх щирих вітаннях до творчої посестри.
