Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2683
Творів: 50943
Рецензій: 95696

Наша кнопка

Код:



Ошибка при запросе:

INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 43684, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '18.208.172.3')

Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed

Художні твори Проза Авторська проза

Про книжки (1)

© Мар'ян Кіхно, 03-12-2016
1. Найперша, мабуть, книжка.
Це була казка. Я не знаю назви. Цупкі сторінки розкривалися сторчака й виникали складні прорізні куліси та сцена, на яку можна  висувати персонажів - то був розкладний театр. Із боків стирчали язички, щоби рухати героїв, а деяких можна було, здається, смикати й частинами тіла. Деякі язички пообривалися цілком або частково від частого й енергійного руху.
Чи там були слова, не пам"ятаю. Це не стільки книжка, радше драма.
Чи справді то найперше, не скажу. Я нічого не буду казати. Хіба що зараз уже будувати заднім числом від найпростішого до складного, то було би логічно уявити, що з цього все й почалося.

2. Коли я почав читати.
Я почав читати десь у 2 роки з хвостиком. У 2 роки 2 місяці я випав із вікна, зламав руку і довго (як на ту пропорційну тривалість життя) тримався в  гіпсі. Коли я впав, то відчуття було... образливе. Земля, байдужа, люта і болюча, ніби мене виматюкала. Така реакція була. Мені довго марилося, що я впав на залізний лист, нестерпний і невиразний. Удар я сприйняв як особисту образу, знову кажу. Можливо тут були зв"язки, можливо й ні.
До початку читання це падіння навряд чи пов"язано. Хіба що тільки за часом.
Ця згадка - як завжди, хронічно невчасна. Я довго та вперто пишався, що почав читати так рано. Я нікому не казав, бо нікому було казати. Коли з'явилося кому, то виявилося, що не варто було би. Або потрібно вирахувать ефект.
Тоді, на хтозна скільки десятків років після,  в офісі балакали Ірина та Наргіз про щось із часу свого власного персонального особистого дитинства. Тут я і вліз-бо, сповістивши, коли ніяка не просила, що я-от, наприклад, почав читати десь у...
І раптом я помітив, як дівчата перезираються стримано, та явно діляться смішливими почуттями, розраховуючи, що я, дурний пеньок, захоплений власними монологами, відімкнувся повністю й уже не помічаю нічого, що відбувалося довкола, та якого дурня клею. Тут я замовк.
І тут мовчу я знову.

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 1

Рецензії на цей твір

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 3 відгуків
© Михайло Нечитайло, 07-12-2016

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Вікторія Т., 04-12-2016
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.74259901046753 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Історія Європи. Український погляд
Кожен з нас має знати історію власного народу. Бо історія – це його посвідка на проживання на рідній …
Погляд на світ через призму пародії.
«Прометей поміж грудей» – тільки ця провокативна назва збірки чого варта! І це не натяк, це те, про …
День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …