ЛЮДОЖЕРИ.
«Не може бути! Цього не може бути!». Так стверджують деякі громадяни, слухаючи наші розповіді про голодні вмирання людей, про репресії, про канібалізм весни тридцять третього року. Коли ми їм розповідаємо про страшні дні голодомору, вони не вірять ні в голодомор, ні нам, оповідачам. Пробачимо їм їх необізнаність. Можливо, вони ніколи не чули про український геноцид. І їм важко повірити в масове вмирання людей у весняні дні 1933 року.
Про голодомор повинні знати всі жителі України. Про масові вмирання людей 33-го року, мают знати і доросле населення, і діти. Наш святий обов'язок полягає в посвяченні їх в історію голодомору. Засвоївши урок батьків, вони не повинні дозволити повторення трагедії, яка сталася в Україні у двадцятому столітті.
Ми повинні вчитися на помилках, які допустили наші діди. Не повинні дозволяти насильства над собою. І, що б більше не відбувалися голодомори, нам необхідно вивчати нашу історію, засвоїти урок, який був дан нашим дідам. Наші знання про минуле, - це запорука нашого сьогодення і щасливого майбутнього наших онуків.
У попередніх статтях нами були описані декілька випадків людоїдства. Вони відомі місцевим жителям нашого села. Так, випадки канібалізму, як історичне явище в дні українського голодомору, мали місце в дні весни 33-го року. Канібалізм здійснювався шляхом жорстокого вбивства дорослих людей, а також і дітей, громадянами, які вчиняли злочини у стані божевілля. В екстремальних ситуаціях спрацьовує механізм виживання, який закладено в природі. Він заснований на поїданні одних організмів іншими. Канібалізм можна пояснити. Але пояснення не може виправдовувати злочин людини. Пояснення злочину не знімає відповідальності, і як наслідок, також і покарання злочинця за державним законом.
Умисні вбивства, з метою людоїдства, були не тільки в нашому селі. Вони були в Умані, і в селах Уманського району. Вважаємо, співробітниками «Київського музею голодомору», зібрано достатню кількість матеріалу про вбивство людей, з метою здійснення акту людоїдства. Сподіваємося, співробітники музею в майбутньому опублікують зібраний ними матеріал про людожерів двадцятого століття. І тоді ми дізнаємося про злочини, які скоювалися в дні голодомору збожеволілими громадянами. Будемо сподіватися, що ми в недалекому майбутньому дізнаємося масштаб цих злочинів.
