Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2438
Творів: 43650
Рецензій: 85088

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза новела

ДЗВІНОЧКА

© Зоряна Зінь, 09-11-2016
Знайомство з цим милим дівчиськом розпочалося неочікувано, раптово.
- До нас гості прийдуть! Ало! Ало-о-о!!!! – почулося у телефонній трубці.- Мамчику, до нас йдуть гості, з ними найвеселіша дівчинка у світі!!! Готуйтесь, через хвилин двадцять ми будемо у вас.
Господиня дому застигла на мить, а тоді вихором закрутилася по квартирі. Гості! Несподівані гості – гірше татарина. Але гості у дорозі, чи то пак , фактично на порозі. Чим прийняти, лишнє прибрати, переодягнутися, на стіл придумати, що поставити. Словом, нехай хто що каже, але завели моторчики і до приходу гостей господарі були готові. Усміхнені, прилизані, трохи стурбовані. Ось і дзвінок у двері. Усмішка на обличчя і вперед!
На порозі ціла ватага людей. Знайомих і незнайомих. Щедрують. Попереду дівчинка маленька, років шести-семи. Очиці аж світять, радість випромінюють «Що не чекали, а я ось така!» Старанно виводить щедрівку, за нею доросле товариство підтягує. Хлопці до книжечки підглядають, дівчата із пам*яті витягують призабуті слова. А мале дзвінкоголосе, аж шибки дрижать, виводить, повниться голосочком квартира, наповнюється радістю дитячою, голосом чистим, ангельським. Пощедрувавши, побажавши господарям дому добра і щастя, мале, хитро примруживши оченята, закінчує свою промову про винагороду.
« Охохо!- розгубилася Марія Андріївна,- а про це не подумала. Гроші грошима, та малечі, мабуть, чогось іншого треба дати чи то цукерки, чи іграшку». Витягує господиня гроші й простягає найменшій у гурті.
- Та не бійтеся, я ж більше боюся, а ви вдома, то ваші стіни для вас , як мури кам*яні,- скоромовкою проказує мале.- А гроші ще ліпше, бо за них можна купити що хочеш, правда? – так щиро мовить і дивиться у вічі своїми чорнющими оченятками. – А могли й не давати, бо ми по- дружньому зайшли.
- Я Дзвінка або Дзвіночка, я хороша дівочка, маю гарний голосочок…
- Дзвінко! – озвалася молода жінка, - так не дуже гарно.
- Я ж нічого поганого не зробила! – швиденько промовляє й зиркає на господиню дому.- Правда? Я ж із вами чемно розмовляю. То мама думає,що я невихована, бо вона мене на бабусю скинула, а сама по роботах бігає…
- Дзвінко!!! – уже сердитіше й рішучіше мовить жінка. – Ти себе дуже негарно ведеш. І у кого ти така?
- Ну, мамусю, не сердься, я ж стараюся…- обійняла неньку й притулилася до неї. – Ти у мене найкраща, найчарівніша, ти моя фея! Правда, моя мамуся схожа на добру фею? А я у бабусю вдалася і трішечки у тебе,бо зовсім не схожа навіть на найменшу фєю.
Усі весело посміялися й господиня поспішила на кухню, а гості до вітальні.
- Вибачте, -почула від дверей господиня дому,- а як вашого господарика звуть? Я соромлюся його спитати, він такий поважний…
- Дядько Сашко, промовила Марія Андріївна.
- Е-е, ні. Я не смію поважному пану казати просто «дядьку». Він поважний пан . Як називавася його тато?
- Іван.
- Отже ,Сашко Іванович. Сашко Івановичу! – почулося із коридора – Сашко Івановичу, ви так не хвилюйтеся, ми теж не будемо переживати і все у нас буде добре. Ми гоститися довго не будемо , бо підемо по інших вуйкових друзях. По місту повештаємося.
Гості засміялися. Давно не чулося стільки голосів у цій оселі. Матуся Дзвінки вичитувала малій у коридорі за поведінку, з кімнати лунали чоловічі голоси «заполітикувалася» сильна половина.
- Мамо, дівчатка. А ну на кухню пані Марії помагати, - задзвенів милий і чистий голос. – Як до столу, то усі всілися, а на кухню, то тільки пані Марія.
- Дзвінко!!!
- Мовчу вже, мовчу…
- А давайте я вам заспіваю!
- Дзвінко!!! – уже всі дружньо гукнули й так само дружньо засміялися.
- А що таланту пропадати?
- Дзвінко!!! Ми вже тебе весь день слухаємо-о!
- Е-ех! Не розумієте ви творчої душі…
І мале заспівало. Дитячий голос злетів під стелю й розправив свої крила. Дрібні переливи билися у шиби,в котрі зазирав вечір. Місяць і зорі замиготіли і у такт пісні заблимали. Скільки того вечора було пісень! Мала втомилася і відпочивала. А як не вибитися із сил, коли із свого не дуже маленького запасу "витягла" мелодії, які були новими для нас, дорослих – новітні пісні, слова, музика. Тепер дорослі співали своїх пісень, з котрими минала молодість. Лилася мелодія у прочинену кватирку, виривалася на волю душа й линула у тишу вечорову.Музика легким ностальгійним крилом зачіпала душу, вивертала її назовні. Сльози наверталися на очі від тепла, що так раптово наповнило господу, оживило її, освятило щирістю, простотою, любов’ю до світу, до рідних, знайомих. Самотній ліхтар на подвір’ї нашого величезного будинку заглядав у вікно. Мабуть, йому самотньому й одинокому, хотілося до гурту . Мерехтіли гілки на стінах, вимальовуючи дивні й химерні візерунки. Мережили обличчя, стіни, стелю. Дзвіночка втишилася у кутку дивана й задрімала. Її вкрили теплим пледом, а самі напівголосом перебирали знайомі мелодії. Слухали молодих людей, їх музику, їх пісні. Тепло, що так раптово ввірвалося у дім гріло, відживлювало охололу за літа душу. Витягувало на світ те, що жило й тліло десь на споді за сімома замками. Як добре жити у світі, в котрому живуть щирі друзі, які уміють любити і чути одне одного.

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 2

Рецензії на цей твір

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© ВЛАДИСЛАВА, 14-11-2016

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 2 відгуків
© Максим Т, 10-11-2016

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Михайло Нечитайло, 10-11-2016
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.3169059753418 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Буктрейлер новинки «Чи скучила за мною твоя борода?»
Новинка видавництва Nebo BookLab Publishing — «Чи скучила за мною твоя борода?» — найніжніша і найзворушливіша …
Бог помер. Людина теж: Огляд книги «Angry Bird» Джанікашвілі
«Angry Bird» — книжка сучасного грузинського письменника Баси Джанікашвілі, яка містить лише дві п’єси: …
Назустріч власній тіні: Огляд І книги серії “Земномор’я” Ле Ґуїн
Вигаданий світ, і чарівники, і їхня школа, і дракони — але все не таке, як можна очікувати. Більш дивне, …
Українські книги, які читають у всьому світі
Перед вами добірка видань українських письменників, які відомі не лише в Україні, але й за кордоном. …