Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2442
Творів: 43758
Рецензій: 85278

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза рефлексія

ЧЕРЕЗ 25 РОКІВ,,,

© Зоряна Зінь, 31-10-2016
ЧЕРЕЗ 25 РОКІВ ...
Чи маю я чим пишатися, живучи в сучасній Україні? Дивне запитання як на людину, котра переймається долею своєї держави. Звісно, що маємо певні досягнення, котрими варто гордитися. І всіх досягнень не перерахувати. Але чи задоволені ми, народ,, тими, котрих обираємо піклуватися долею України? Однозначно, що ні! Долею держави у нас не переймаються вибрані , бо не люблять вони своєї Батьківщини, раз знущаються над своїм народом. Держава - це ми, люди, котрі живуть тут, на своїй землі! Не переймаючись долею простих смертних, вибрані пишуть закони, що пізніше захищають їх сами.Чи захищають закони людей, які гарують на полі, заводі, фабриці?..З твердою впевненістю скажу вам : не захищають ці закони нас з вами й не будуть ніколи захищати , бо не призначені вони, ці закони , для нас. Куди ж тільки не звертається бідний чоловік у пошуках правди й захисту своїх прав! Ви думаєте, що усі владні структури, починаючи від ЖЕКу й міського голови і до найвищих рангів, живуть проблемами народу, який годує й утримує велику масу чиновників? Ви глибоко помиляєтеся, бо народ не може утримати усю цю команду дармоїдів й пустословів. Підгодовують й утримують цю армію зовсім інші, їх горстка, але у них мішки наповнені так званими умовними одиницями. А чи мішки? Сумніваюся. Ми тішимо себе тим, що обираємо свого обранця у парламент й віримо пустоцвітам й брехунам вищої марки! Образливо!? Образливо нам з вами, тим, хто наперекір усьому все ж таки вірить у доброго й справедливого чиновника. А його немає й швидко не буде. Чому? Та тому, що не прийшов ще час всеукраїнської непокори рабовласникам й панам двадцять першого століття, які так часто гатять себе у груди у передвиборчих кампаніях, виступаючи перед широкою аудиторією виборців. «Який я хороший, виберіть мене й дістану для вас зірки із неба.»Народ давно не сподівається отих зірок й дістає їх самотужки, обираючи все ж таки кого-небуть, бо ж треба когось обрати. Із зла обираємо менше. А хіба зло має вимір? Обравши такого представника, ми ще якийсь час таки сподіваємося :«А раптом?».
Чого ж ти чекаєш, обдурений народе? Чекаєш, що прокинеться чиясь совість?! Дарма! Вона заснула у кріслах парламенту, сесійної зали, загодували її, совість, у дорогих ресторанах, вигріли на пісках курортів Єгипту, Греції, зрештою, усього, що манить нас простих смертних, які й не мріють там побувати. А наші обранці(тішмося!)не лише відпочивають, а й скуповують нерухомість, земельні ділянки й стають громадянами Європи та не тільки. Ми бідні, бо будуємо свою незалежну державу, ми розуміємо, що не можемо дозволити собі певної розкоші життя й тому, зціпивши зуби, пхаємо поперед себе важкого воза й вчимо своїх дітей: «Терпи, дитино, завтра , може , буде легше». А чому завтра?! Я сьогодні хочу, щоб моїй дитині було краще, хочу достойної зарплати, а не обіцянок, що швидко усе зміниться, треба лиш почекати, бо наша держава така ще молода. Чи мало ми гаруємо? Чи не уміємо заощаджувати? Чи ми вже такі марнотратники, які не уміють жити? Ми уміємо жити, уміємо заробляти гроші й уміємо їх розумно витрачати, якщо можемо оплачувати робочий час великій армії отих пустословів , парламентських заробітчан, які не соромляться нас оббирати! Це вони дивляться нам у руки й кишені, шукаючи там якоїсь копійчини, й видирають щораз більше й більше коштів на своє утримання і теперішнє, і майбутнє(пенсійне), але й цього їм мало. Наші обранці будь-яких рівнів, кожної хвилі продаються й продають нас, бо усі борги будемо віддавати ми , наші діти й онуки. Хіба можна назвати особу людиною, коли вона думає лише про гроші й не може насититися ними--бездонні бочки! А чи можна щось бездонне наситити? Ніколи! Такі бездонні бочки прийшли до влади під різними прапорами й емблемами, виголошуючи гасла , які так хотів почути народ, прийшли й наплювали нам у душу. То чи потрібні вони нам?! Оті партії й партійки множаться із шаленою швидкістю. Вибирають гучні назви, гасла, обпльовуючи одне одного. Та хіба ворон ворону виклює око? Уже приватизували все, що можна було прихопити за безцінь, розпочалося повторна прихватизація: хто нагліший, той і господар. Проста арифметика. Хіба можна задовільнити бажання своїх прихвостнів й холуїв, які допомагали дряпатися на вершину достатку й безвідповідальності? Ні! Тому й тікає народ на чужину, шукаючи не лише заробітку, а й впевненості у завтрашньому. Там, на чужині, працюючи легально, почуваєшся, якщо не затишно, то бодай захищено законом.Так, там уміють дотримуватися законів, бо недотримання законів - ознака не лише низької загальної культури держслужбовця, а й невігластва взагалі. Випещені руки й вихолені підборіддя сучасного українського держслужбовця свідчать про роль у певному партійному клані. Ото бідаки! Забули, що скільки б людина не мала землі, а завжди її таки бракує. Отих останніх двох метрів, які виділять кожному християнину наприкінці життєвого шляху. Та й ці два метри дають не назавжди. Прийдуть інші, минуть десятиліття, можливо, століття й забудуть, що отой клаптик уже чийсь, викинуть те, що ще не зотліло й покладуть тліти когось іншого. Та Бог із тлінним, а що ж буде із душею? Проститься?..Та чи ж так? А як із тим, що до сьомого коліна нащадки відповідатимуть за наші вчинки? То чи можна так плювати на майбутнє? На своїх онуків, правнуків? Та чи не прокленуть вони оте сьоме коліно за яке прийдеться їм відповідати?
Ворог готовий купити запроданця та ніколи його не пошанує. То чи потрібні нам ті, хто нас зраджує й продає!?

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 1

Рецензії на цей твір

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Михайло Нечитайло, 03-11-2016

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© ВЛАДИСЛАВА, 31-10-2016
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.49975395202637 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Сторінками детективного трилера Поліни Кулакової «Корсо»
Книги у жанрі горор чи трилер ще не є достатньо популярними в українській літературі. Цей жанр, хоч …
Улюблені книги письменників: Маркес, Гемінґвей, Бредбері та Стейнбек
Всі ми не раз переконувались у тому, що книга може суттєво вплинути на життєвий шлях і світогляд. А як щодо …
Що почитати, коли в тебе важкий тиждень
Кожна людина має такі дні, коли відчуває, наче життя випиває з неї останні соки. Іноді навіть немає …
Огляд щоденника литовського повстанця: Приклад для наслідування
Боротьба з совєцьким режимом в середині ХХ століття набула широкого розмаху на окупованих територіях. …