Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2471
Творів: 44367
Рецензій: 86706

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза Оповідання

Баба Настя

© Арсеній, 17-10-2016
Господарство у баби Насті було невелике, але сама баба ним дуже гордилась. Зо два десятки курей, кролів трошки і коза Манька. Колись давно були свині та корова, але баба їх продала, бо годувати дорого, та і сили вже не ті. От кожного ранку баба Настя прокидалась, випускала курей і ті миттю кидались на розсипане зерно, лише півень гордо походжав, не чіпаючи корму і кукурікав у ще безсонячний ранок. Потім баба йшла до кози. Коза для баби Насті була майже членом сім’ї, вона навіть дала їй ім’я. На вигляд коза була дійсно розумною і красивою, з білими боками і не бекала не по ділу, що з козами трапляється доволі рідко. Баба Настя гладила її, говорила лагідним голосом, розповідала, що вони зараз підуть на вигін пастись, де травичка вкусна, де свіжо і радісно, коза водила головою, здавалось, що вона кивала і погоджувалась.
У баби Насті був невеликий сад. Та як сад — три яблуні і груша. Ось і увесь сад. Дерева була старі і родили не кожного року. Та яблуня, що ближче до огороду, майже засохла, але і з неї інколи падали яблука. Мало, але падали. Баба Настя свіжі яблука майже не їла, бо зуби не дозволяли їх гризти, бувало, візьме пару, натре на тертушці і клює те яблучне пюре, однак більшість яблук баба Настя консервувала і їла в такому, законсервованому вигляді. Яблука з банки були м’якшими і, без сумніву, смачнішими.
Ще у баби були хата та літня кухня. Сама баба майже весь рік жила в невеликій літній кухні, там було все необхідне для життя середньостатистичної бабусі: пічка, умивальник, календар 98-го року. У хату заходила рідко, хіба що серіал по телевізору подивитись. Чому? У хаті було темнувато, була погана тяга в пічки (мабуть, димохід сажею забився), а ще там жили Бог та Диявол. Диявол більшість часу проводив у підвалі, яким баба майже не користувалась і зберігала там порожні банки під консервацію. Бог жив на невеликому горищі, коротаючи свою безсмертне життя на копиці старого сіна. Баба знала про них, а вони знали про бабу. Загалом, усіх все влаштовувало, принаймні спочатку — коли баба заходила в кімнату, знімала скатертину з телевізора і сідала дивитись серіал, то Диявол припиняв гриміти порожніми банками і на якийсь час затихав, а Бог взагалі тихим був, сидів на своєму сіні і важко зітхав, думаючи про суще. Усе було нічого, але з якогось моменту Диявол почав вередувати: блукав темним підвалом, щось бубонів собі під ніс і голосно чхав. Бог чув це і зітхав ще важче. Усе це відбувалось мало чи не цілодобово, ясно, і під час бабусиних телесеансів. Баба Настя намагалась це якось терпіти, совалась на місці, косилась то на підвал, то на стелю, додавала гучності, але вникнути в долю покинутої матері-одиначки, яка із в’язниці опинилась у психлікарні, уже не вдавалось. Тому баба Настя одного теплого липневого вечора взяла кочергу, підійшла до підвалу і почала гримати, немов проганяючи занадто шкребучу мишу, а потім сказала: «Якщо ти, паразіт, мішатимеш мені дивитись кіно, а тебе вигоню в сарай, в бочку з-під яблук! Будеш там сидіти, як тюлька у банці!». З підвалу спочатку почулось невдоволене бухтіння, а потім Диявол сказав: «Та робіть, шо хочете, мені всьо равно. Ото було б непогано, шоб ви банки прибрали, бо не розвернешся ні гада. Понаставили тут, не пройдеш….». «Так, ти не учі бабу жизні, — категорично зазначила баба Настя. — І банки не трогай. Не твоє, значить, не трогай!». «Ну отак всігда», — ображено сказав Диявол, а нагорі почувся шум — Бог зручніше вмощувався, перевертаючись на інший бік. «Так, ти тоже там! — сказала баба Настя до стелі. — Скрипиш, вздихаєш. Я тілівізор із-за вас не чую!». «Ох, бабусю, — сказав Бог. — Нам лі бить в печалі? І я вообще не при ділах, то все той з підвалу». «Так, мужик, — озвався Диявол з підвалу. — Ти давай завязуй, поняв? Вєчно ви на нас наїжджаєте, а сам сидиш круглі сутки на одній ср…» «Щоб ти знав, — перебив Бог. — Я тут не просто так сиджу, у мене отвєтсвєнноє заданіє: лежати на сіні і контроліровать, щоб такі, як ти не шастали по хаті. Ти нам тут не треба, правда, бабусю?». «Та ну вас в дріт і колючу проволку!», — рубонула бабуся і вийшла з хати.
Після цього баба Настя змушена була тримати двері в хату зачиненими, хоча кімнати треба було провітрювати. Але та парочка постійно про щось говорила, перекидалась підколками, сварилась і про щось домовлялась, одним словом, гамірно, та і що люди скажуть, якщо почують це? Загалом, бабуся вже серйозно почала подумувати, щоб перенести телевізор у кухню, та все ніяк не могла знайти йому місця — столів у кухні було лише два, один правив за кухонний, а інший взагалі був маленьким: якщо на нього поставити стару бабину «Берьозку», то місця більше не залишиться і між столом та ліжком треба бути протискуватись.
А ще у баби Насті був огород. От огород був великим, власне, з нього баба і жила. Більшість ділянки — під картоплю, у кінці — велика плантація кукурудзи для курей. Усе інше під різну дрібницю — капуста, морква, огірки, помідори. Баба все збирала сама, окрім картоплі: її копати допомагали діти, які з’їжджались наприкінці літа і забирали половину урожаю собі. Коли наставала осінь, дні ставала короткими і хмарними, баба Настя сиділа в натопленій кухні, в’язала шкарпетки і згадувала молодість, як вона працювала на фермі дояркою, прокидалась кожного дня о третій ночі і тоді їй здавалось, що в неї все життя попереду.

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 2

Рецензії на цей твір

[ Без назви ]

© Вікторія Т., 17-11-2016

[ Без назви ]

© Артур Сіренко, 20-10-2016
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.49941802024841 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

«Звичайні незвичайні священики»: віра, що нас єднає
Лагідна зима. Не та, що вдовицею виє в щілинах і кидає кусні мокрого снігу в шибки. А тиха, світла і м’яка, …
Джон Ґрішем «Фірма»: інтелект одного проти могутності сотень
У молодому віці кожному хочеться усього й відразу. З роками людина розуміє, що так не буває, але до цього …
Що це за дитячі книги з різними витребеньками?
На українському книжковому ринку досить багато якісної спеціалізованої літератури для дітей. Хочемо …
Вікторія Авеярд «Багряна королева»: зрадити може будь-хто [рецензія]
У жанрі фентезі регулярно з’являються новинки, варті уваги. Одна з них — серія «Багряна королева». Дебют …