*тема для мініатюри вибрана методом розгортання навмання словника, тому така назва.
Надя завжди вставала о п’ятій ранку, щоб помити ванну. Сама думка про те, що за ніч на білому кахелю розмножилися мікроби та бактерії, не давала їй спати та відганяла сон ліпше від будь-якого будильника. Спершу Надя набирала трохи води на саме дно ванни. Сантиметрів на п’ять - не більше. Тоді розчиняла у воді дві кришечки засобу для миття та столову ложку гліцерину - рецепт, який вона вичитала на інтернет форумі. Прибирати приміщення завжди треба починати зверху і рухатися донизу. Кахель, дзеркало, поличка під дзеркалом, тримачі для рушників, умивальник, сама ванна і під кінець підлога . Далі все змивається чистою водою - двічі простою, один раз із додаванням півсклянки оцту. Звісно, що для плитки та дзеркала, так само як і для підлоги повинні бути окремі ганчірки, які одразу після прибирання викидаються. Коли ванна чиста, всі поверхні іще раз протираються ганчіркою, змоченою в алкоголі.
Надя добре відпрацювала свій ритуал і справлялася з усім за сорок пять хвилин. Закінчувала якраз за пятнадцять хвилин до того, як мав прокинутися Максим.
Від чоловіка Надя свою звичку приховувала. Інакше він знову скаже їй піти до психотерапевта. Цього жінка не хотіла, бо й так добре знала результат такого походу. Лікар знову випише антидепресант, а Надя й далі прибиратиме кожного ранку ванну, тільки трохи веселіше.
А потім буде психотерапія. Як і минулого разу, кожної п’ятниці Надя буде розповідати пану Кравчинському про свої почуття та як мама не любила її у дитинстві. Тоді він знову розповість їй про “коупінг” механізми та дасть додому заповнювати оберемок тестів. Тільки цього разу їй це не допоможе.
Надя протерла дзеркало вологою ганчіркою, від якої пахло чимось хімічним та цитринами. Вона поглянула на своє втомлене бліде обличчя з тривожною зморшкою на переніссі та згадала, з чого все почалося.
Назарчику було три роки. Одного дня він повернувся з дитсадка незвично спокійним та задуманим. Під вечір у малого піднялася температура під сорок градусів. Півночі Надя сиділа поряд з синочком, обтирала малюку оцтом крихітні ніжки та долоньки. Максим пропонував підмінити її, щоб Надя трохи поспала, але її ніби привязало невидимими кайданками до ліжечка її кровинки. Коли о першій ночі в Назарчика почалися судоми, батьки не на жарт перелякалися та викликали швидку.
- Фебрильні судоми, - заспокоїв лікар вже у приймальній залі лікарні. - У маленьких дітей таке часто буває при високій температурі. Не переймайтеся.
Решту ночі Надя провела в коридорі лікарні на старому скрипучому кріслі, обтягнутому подертим дермантином. Коли зранку вони повернулися додому, Надя занесла сплячого Назарка у дитячу кімнату, поклала його у ліжечко та пішла мити ванну.
Вода із дзюрчанням зникла в каналізаційній трубі. Надя заткнула злив та знову відкрутила кран.
Максим не одразу помітив нову звичку Наді. А коли звернув на неї увагу, то спершу навіть зрадів такій хазяйновитості своєї дружини. З часом вже й для нього стало рутиною спостерігати за тим, як Надя кожного вечора по дві години натирає до блиску плитку у ванній кімнаті. Коли ж його мама, погостювавши в них одного разу на Зелені свята, зауважила, що, може, це не зовсім нормально, Максим навіть на неї пригримнув. Ну, чим собі людина не розважається? Кому яка різниця? Мама поїхала додому ображена, а думка все ж таки засіла Максиму у голову.
А тоді був психотерапевт. Тільки цього разу його не буде. Не допоможе.
- Чим це ти тут займаєшся?
Голос Максима видьоргнув Надю із задуми. Вона розгублено поглянула на чоловіка, який прихилив двері ванної кімнати та сонно позіхав собі у долоню.
- Я руки мила, - Надя закрутила воду та потягнулася за рушником. - Ти так рано встав.
Хотів пошвидше сказати тобі доброго ранку.
Надя посміхнулася і встала навшпиньки, щоб поцілувати чоловіка.
- Доброго ранку.
- І тобі дорого ранку, крихітко, - сказав Максим, лагідно провівши рукою по круглому животу дружини.
