Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2466
Творів: 44253
Рецензій: 86414

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза Антиутопія

МАМЛЮКИ 3

© Анатолій Азін, 05-09-2016
                                                                

Від сьогоднішньої редакційної п’ятихвилинки всі чекали на якусь обнадієну розв’язку трагедії, що сталася з Юрком Кепочкою, а тому в кабінеті головного редактора стояла гнітюча тиша. Журналісти напружено вслухалися в кожне слово головного редактора.    
– Для нас, журналістів, це справа честі виявити негідника, що вчинив замах на здоров’я, а можливо і на життя нашого товариша. На прокуратуру надії марні, я впевнений, що через тиждень, другий вони справу закриють за відсутністю факту злочину і вмиють руки, – гарячкував Анатолій Борисович. – А завтра комусь збреде в голову  порішити на смерть журналіста за його тверду громадянську позицію, особливо при розслідуванні корупційних справ наших високо посадовців. Сидіти мовчки ми не можемо, а публікувати лише замовні статті – це не наш профіль. Ми повинні боротися за нашу ідеологічну позицію, але не ціною свого здоров’я і життя. Кепочку ми наділили всіма ступенями свободи лише з одною метою – щоб донести до нашого читача правдиву інформацію. Я розумію, що це може комусь не подобатися, ми завжди ризикуємо, але ризик журналіста є обличчям газети. Ми сміливо пішли в професію заради відчуття того драйву, який завжди тримає в тонусі і самого журналіста, і його читацьку аудиторію. Ми борці, а тому й повинні вміти захищатися!  Давайте підсумуємо те, що нам відомо по цій справі, – Анатолій Борисович глянув у бік Інги з надією на якусь новину.
– Кепочка пішов на поправку, – заспокоїла Інга співробітників, – але він абсолютно нічого не пам’ятає про особу інтерв’ювання. Він раз-по-раз тлумачить про мамлюків, яких вирощують штучно, в акваріумах. І він, нібито, це все бачив, та пояснити зрозуміло нічого не може, але при детальному розпитуванні відразу замикається в собі, ніби щось тримає його там на гачку.
– Мамлюки… мамлюки… Так це ж здається воїни рабського походження у стародавніх єгиптян! Неймовірно! В Кепочки точно зірвало дах! Але можливо в цьому щось і є таке, чого ми не розуміємо?..  В кого є припущення на цей рахунок? – Анатолій Борисович прискіпливим поглядом обвів присутніх.
– Схоже на барокамери при пологових будинках де виходжують недоношених немовлят, – виказала свою думку Юля Скоробагатько, помічник редактора, вона тільки-но вийшла з декретної відпустки. – Вони дійсно схожі на акваріуми і для людини з багатою уявою може здаватися це надприродним явищем.
– Хтось має ще якесь припущення?
– Наші деякі пологові будинки мають не дуже гарну репутацію, було б доречно понишпорити там. Можливо і Юрко надибав у їх теренах на щось потаємне. Зараз прямо таки йде полювання на післяродову плаценту породіль та пуповину кров, заради виділення стовбурових клітин для потреб косметології і омолодження організму багатіїв та деяких публічних особистостей. Генетики стали одержимими пошуком алексиру вічної молодості – цей їх бізнес зараз набирає неабиякої потужності, – виказав свою думку Аркадій Маркович Голуб, коректор.
– Цікава думка, – Анатолій Борисович почухав потилицю. – Доречі, у нас зараз є нагода почати журналістське розслідування крадіжки новонародженої дитини з пологового будинку номер п’ять Придніпровського району. Доречі, там це вже не перший випадок. Пам’ятаєте, як минулого року була подібна трагедія? Дитя так і не знайшлося, а винуватих немає.
– Діти з пологових будинків почали зникати вже давно і з якоюсь періодичною послідовністю, і не лише в нашому місті, а якщо копнути периферію, то й волосся підніметься дибки. Складається враження, що на новонароджених малюків, по всій країні, вчиняється справжнє полювання. Дивно, але лікарям, після всіляких недолугих пояснень, все сходить з рук. Ще ні одна кримінальна справа, відкрита по даним фактам зникненням дітей з пологових будинків, не доведена до суду, тут непочатий край роботи для журналістського розслідування, – підтримав шефа Крутько Борис Львович, сивоголовий, худий, високий на зріст, чимось схожий на породистого хорта  журналіст, що вів колонку кримінальних новин.
– Погоджуюся з вами, Борисе Львовичу. На мою думку вам буде цікаво познайомитися ближче з акушерською справою, – з іронією в голосі промовив редактор. Хтось із дівчат хіхікнув. – Ось вам і помічниця обізвалася, – Анатолій Борисович поглянув у бік Насті Воловик, молодого спецкора газети. – Здається ви за першою освітою медична сестра? Думаю, що вдале розслідування додасть нам рейтингу, адже це неподобство у всіх на слуху. Але хочу попередити вас заздалегідь, ця справа для вас буде лише прикриттям, для розслідування замаху на Кепочку. З сьогоднішнього дня займіться цією справою.
Анатолій Борисович підвівся, всі зрозуміли, що нарада закінчилася.

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 1

Рецензії на цей твір

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© ВЛАДИСЛАВА, 05-09-2016
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.69890308380127 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Огляд роману Сергія Жадана «Інтернат»
Сергій Жадан написав роман, на який чекали три роки. Чекали хоч і з нетерпінням, проте мовчки. Чекали …
10 рекомендацій із книги «Самостійна дитина, або як стати „Лінивою мамою“»
Одним із найбільших страхів майже кожної матусі є страх, що її назвуть «лінивою мамою». Проте можна …
Між двох вогнів: Огляд нової книги Світлани Талан
Новий роман письменниці Світлани Талан цілком виправдовує свою назву — «Ракурс», оскільки пропонує читачеві …
Огляд роману «Тіні наших побачень» Івана Байдака
Українського читача ХХІ століття непросто здивувати: книжку можна знайти на будь-який смак. Та літературної …