«Хочеш чаю
По – слов’янськи?
Зараз дам тобі
Удосталь.
Ти в екстазі?
Це від м’яти
З полином і
Медом.
Наливати?...».
(Рій думок, який з’явився мимоволі, після прочитання взірців справжнього поетичного слова).
Переднє слово.
Мої давні приятелі знають наскільки люблю міцний, запашний, терпкий, - шрі – ланкійський або китайський чай. Прочитавши (на одному диханні), ба навіть більше, по – своєму проникнув у зміст віршів Анни Кіссо, під загальною назвою «Чай по – слов’янськи», задумався, чому така назва книжки? Чи не з тієї причини, що любов справжня ( а вірші про любов), не швидко проминаюча закоханість, не симпатія, не взаємна жага притягання плоті, а ЛЮБОВ – вона міцна як чай, терпка «на смак», буває гірчить, як і чай. Хіба – що тоді, коли почуття залишаються без відповіді… Звичайно, є ймовірність , що автор заклала інший смисл у назву збірки, цього я не знаю, але таке тлумачення назви твору має право на життя…
Серцевина тексту.
Коли мова ведеться про поезію, то як без неї самої? …Отже:
«Осіннє марево і сон, осіннє небо
Хоч краплю радості знайти,
Вона ж так треба!
Осіння зірка догора, любов осіння.
І жити хочеться разом
І без терпіння…».
З вірша «Осінній настрій».
Мав велику правду видатний митець Закарпаття, України і світу – Іван Бровді коли казав: « Є дві категорії, які не будуть повністю розгадані, пояснені цілковито ніколи – це ЛЮБОВ І МИСТЕЦТВО…». Любов осіння особлива, може тому, що приходить несподівано, вриваючись у життя людини як порив вітру вересневого, цебто не зимного. Любов осіння – то коли у твоє життя ще не завітала зима, ця любов міцніша від будь – якого металу, вона містить у собі – і драму, буває і з трагічним завершенням… Але, водночас вона – це повітря, котрим дихаєш і не надихаєшся, вона неповторна і прекрасна, щось на кшталт вічних мелодій музичної класики. Поль Верлен у одному з віршів прорік: « Найперше – музика у слові!». У її поезіях живе музика, вона живе і в малярстві.
Наскільки ж переплітаються, перегукуються, є взаємопов’язаними – ПОЕЗІЯ І ЖИВОПИС, третя складова – МУЗИКА.
Як органічно взаємно переплітаються поетичні взірці і графічні малюнки Олени Одарич… Живописна поезія і опоетизована графіка.
А ось звідкіля молода поетеса відає про осінні мотиви кохання, мені невідомо, але відає, та й не на всі питання повинні бути віднайдені відповіді…
Давайте краще почуємо дивну мелодику вірша:
«Міжсніжинковий простір.
Просто.
І повітря прозоре,
Морозне.
І тебе то багато,
То мало.
І весна незабаром…
Настала».
Весна то пробудження, оновлення, а це радість справжня, як і любов…
У грецькій мові ( в латинській також) є кілька слів на означення любові. Одне з них – agape, - означає насамперед любов жертовну, турботу про інших. Інший вид любові – eros, - означає любовний потяг, жагу, еротичне кохання. Третє – philia, - приязнь, дружні стосунки. Нашій мові характерні : любов, кохання, любощі, - саме ними наповнені вірші Анни Кіссо. Добре, коли любові притаманна Гармонія, коли поєднуються – з великою непоясненною силою, «горішнє» і «долішнє», душа і тіло. Ці вірші у певному розумінні : модерно – авангардові, сміливі, відверті, чесні безперечно…
Чарльз Тейлор зауважував: « Бути чесним із собою – означає бути чесним зі своєю самобутністю, яку лише я можу артикулювати і відкрити. Висловлюючи самобутність, я також визначаю себе самого. Я реалізую потенціал, що належить виключно мені…».
Та ведемо мову про поезію, отже, повернімося до неї:
«Пахнуть очі духмяних квітів
Чимось рідним і дуже близьким.
Скільки ніжності в нашому світі –
Нерозгаданої ще ніким!».
Про любов у різні віки і епохи писали – великі романісти, видатні поети, не менш відомі живописці, під її магічно – могутнім впливом народжувалися геніальні музичні твори. Без неї не було створено взагалі нічого незвичайного… Вона дарує натхнення, запал душі, найкращі миттєвості у житті людини. Вірші вінницької поетеси пронизані цим високим, вогнистим почуттям…
«Я можу сказати, що моя любов не була вічною. Вона була вогнем, котрий ніколи не гас…», - Вінісіус де Мораес.
Видатний психолог, філософ, соціолог Еріх Фром написав грунтовну наукову працю «Мистецтво любити» (Дослідження природи любові). Та чи можна пізнати «до денця», тим паче дослідити одне з найзагадковіших почуттів?
«Amor ipse notitia est» (любов сама по собі є пізнанням) – писав Григорій Великий наприкінці ще 6 століття…
Андрій Будкевич – Буткевич, брендолог, дослідник мистецтва.
