Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2443
Творів: 43787
Рецензій: 85314

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза Казка для дорослих

Сон летаргічної ночі (ч.2 з 2)

© Шеремета Олександр, 23-05-2016
Коли розлючені іноземні гості спускалися розібратися в чім справа, на плечі їхні спали перші краплі дощу. Небо нервувало, гарчало утробним ревінням, спускаючи на землю блискавки. Вибухи розряду швидко скорочували відстань від блимання і в мить чергового гуркоту з гробу підвівся пан Свічка. Він налякано оглянув оторопілих роззяв, наче лис, якого загнали в куток сараю.
«Возрадуйся, земле! З Божим благословенням наш свічкар вернувся в світ!» - здіймаючи руки до неба, заволав пан Мафусаїл. Пані Крикуха не лишила цей факт поза увагою і в хвалебних аріях взивала до Бога. Всі люди на кутку почали радісно аплодувати та висвистувати. Навіть мені в той момент потеплішало у грудях.
Поки всі хрестилися хто як умів, пан Свічка з тваринним переляком подався на втеч. Він біг на зустріч іноземним гостям і благав у них порятунку від збожеволівших краян, які напоумили схоронити його заживо. Мені з гілки було видно, як ті переглянулися між собою, очевидно вирішивши допомогти бідоласі.
І коли свічкар упивався свободою від рук оглашенних ідіотів, які, на його думку, не полінилися навіть гріб йому змайструвати, коли іноземні гості, а в очах його - рятівники, були на відстані запряженого кіньми возу, масивний стовп небесної електрики ударив йому прямісінько в тім’ячко. Свічкар завмер на хвильку, а потім замертво упав додолу. «Бог дав – Бог узяв» - промовив настоятель Мафусаїл, знімаючи клобука.
Небіжчика дбайливо повернули в труну і закрили віком, щоб дощ не замочив. Батько ледь чутно кинув: «Може не накривати… раптом він знов очуняє…», «Тоді постукає…» - відповіла йому Мумійдама.
Іноземні гості поронили голови на груди і попросили в громади прийняти найглибші співчуття та скорботу. Вони запитали дозволу бути присутніми на похоронній процесії, бо спогади трагедії ще надто свіжі. Рішення суперечки прийшло саме собою, а злива, яка лиш набирала обертів підказала вірний шлях до храму.
Пан Мафусаїл прохав Бога простити невмирущому Свічці всі його гріхи. Коли його помічник Дзюрк запалив свічку, пані Мумійдама розплакалась. Прилип запитав: «Чого ви, матко, ще ж рано?» - на що стара відповіла йому – «Та тож він зробив ту свічку». Пані Крикуха сприйняла квиління як знак і зачала вити на всі заставки, згадуючи абстрактні хорошості покійника; і мужнім він був, і статним, і доброчесним, а як попросити, то завжди допоможе. Негоже казати про мертвих погано, але всі знали Свічку скупердяєм та відлюдником, який всеньку хату забив непотребом із вулиці. Багато хто пророкував йому загибель у пожежі, яка мала охопити скупчення лахів, почавши свій шлях з вогника свічки.
Злива зледачіла, засіваючи землю рясною мрякою. З-поміж кудлатих хмар сонце проектувало веселку… дві веселки. Я тоді плентався за процесією до цвинтаря, остаточно ковтнувши згадку про власний великий День. Я не сумував і навіть боляче ні крапельки не було, мені просто так хотілося свята. Такого, яким я бачив його у друзів. Незайвим було б уперше показати їм, що і я можу… можу мати День народження, але ноги мої вгрузли у багнюку коло глибокої ями, куди неспішно опускали Свічку.
За традицією, кожен брав жменю землі (а в той день багнюки) і кидав на віко гробу, примовляючи скорботні слова за покійним. Видовище й направду було сентиментальним. Батько заплакав, Мумійдама також, а Крикуха оторопіло мовчала. Навіть пан Веслощокий зронив сльозу на щоку, яку вирішив поспіхом стерти. Діставши білий з блакитною облямівкою носовичок, з кишені його випало золотаве брязкальце і втрапило прямісінько в могилу. «Ой» - сказав управитель і хотів було розгубитись, але не встиг. Один з іноземних гостей вирівнявся, мов спис, і побіг руками по кишенях. Він встановив, що блискуча річ у могилі – ніщо інше як його сімейна реліквія. Він щось загорланив по-своєму, тицяючи то на присипаний землею гріб то на пана Веслощокого. Наші краяни зрозуміли собі, що іноземець натякає на те, що управитель вдіяв щось лихе пану Свічці. Побігли чутки, що до першої його смерті причетний саме він, хоча й смертю те назвати не можна. Дехто насмілився згадати кладку, яка й двох днів не протрималась, а найуважніші зауважили про лавку обкладену голубами.
Винен в усьому, тут і яблучко не допоможе!
Мімійдама: «Я ж казала!», пан Дзюрк заллявся заупокійною, Мафусаїл відкусив шматок яблука, а Прилип тихенько плакав. Управитель відгавкувався скільки міг, а потім вскочив у могилу. Краяни прохали дурня повернутись і ті йому усе пробачать, а він не слухав, бо розгрібав багнюку в пошуках цінної штукенції.
«Він ворушиться!» - почулося з ями - «Свічка ожив».
Пан Веслощокий героїчно вийняв з труни Свічку, віддав сімейну цінність іноземному гостеві, чим здобув собі довічний електорат.
Небо остаточно розвидніло, свічкареві все пояснили, а мій батько запросив усіх присутніх на смачні пиріжки з горохом, щоб відсвяткувати третій День народження пана Свічки.
І весело тоді було. Вперше подібне свято гуло в нашій хаті, але не в мене…

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 4

Рецензії на цей твір

Кысь - нагадало

© George, 07-06-2016

[ Без назви ]

© Михайло Нечитайло, 25-05-2016

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Ant.on, 23-05-2016
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.30499291419983 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Класика до прочитання після двадцяти років
Ніхто не любить, коли говорять, що потрібно щось прочитати. Навіть коли вчителька радила почитати «Великі …
Поезія зміни краєвиду: Огляд книги Оксани Єфіменко
Нова книга в серії лауреатів літературної премії видавництва «Смолоскип» — книжка поезій «На нову ніч» …
Сторінками детективного трилера Поліни Кулакової «Корсо»
Книги у жанрі горор чи трилер ще не є достатньо популярними в українській літературі. Цей жанр, хоч …
Улюблені книги письменників: Маркес, Гемінґвей, Бредбері та Стейнбек
Всі ми не раз переконувались у тому, що книга може суттєво вплинути на життєвий шлях і світогляд. А як щодо …