Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2573
Творів: 46722
Рецензій: 91108

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза Авторська проза

Жовтий (ч. V)

© Роман К, 29-04-2016
А неодмінним атрибутом їхання після Святошина є знаєте, що? А я вам скажу! Неодмінним атрибутом їхання після Святошина є перевірка наявності квитків!
Отже, перевірка наявності квитків.
Дійові особи:
Перевіряюча з нашого боку
Перевіряюча з їхнього боку
Я
Баба
Чувак
Тьотка з лушпининою на золотому зубі
Просто тьотка
Мама з доцьой на колінах
Доця в мами на колінах
1, 2 та 3 пацан – пацани, яких Я вирішив не пиздить
Люди у вагоні


Дія відбувається у вагоні електрички. Він довгий, з м’якими червоними сидіннями, на спинках з краю до проходу яких є пластмасові ручки для тримання стоячими, з жовтою системою зв’язку з машиністом з написом «МІЛІЦІЯ» з лівого боку від одностулкових дверей, якщо входити та мапою Фастівського напрямку з іншого боку зверху - в одному кінці, та такою ж системою і напів-обірваною рекламою чогось уже не зрозумілого – в іншому, чорними прямокутними маленькими металевими табличками «НЕ КУРИТЬ» над кожною з одностулкових дверей і якимись незрозумілими цифрами на таких же табличках там же. Стіни вагону – сірі. Над вікнами, шибки яких відкриваються методом натискання на кнопки ручок-підняття – і вгору, висять пригвинчені залізні полички для багажу. На них лежить багаж.
У вагоні сидять люди. І стоять. Між людьми лежить багаж у вигляді сумок, корзин та решти, що може знадобитись у хазяйстві. Ще багаж стоїть. Де-по-де у вагоні відкриті вікна, тому є маленький, але приємний протяг. У вагоні пахне ковбасою, горілкою, бабами, дідами і трошки дітьми. Стоїть гул від різних розмов, а також інколи плач дітей.

Дія 1

В кінці вагону, що ближче до машиніста, відкриваються одностулкові двері і входить Перевіряюча з нашого боку – така прикольна мала, років за 35, чорне волосся в кінському хвості, жирнувата, але то не смертельно, вся в синьому, бо ж у формі, в руці – портативна штука, що квитки видає, і гроші. Вона підходить до першого імпровізованого купе по нашій стороні:

Перевіряюча з нашого боку: Білєти?

Люди в імпровізованому купе показують квитки. Перевіряюча з нашого боку обертається до стоячих:

Перевіряюча з нашого боку: Білєти?

Таким робом вона просувається вагоном: у кого є квитки – бере, дивиться на них, звіряючи дату і чи не проїхав уже власник документа свою станцію; у кого ж квитків нема – у того бере гроші, вводить дані в портативну штуку, що квитки видає, а потім видає видані їй квитки тим, у кого гроші взяла. Десь на пів-шляху до мене ті ж самі двері знову відчинилась і в них з’явилась така ж сама мала, як і ця, тільки білява, розпатлана та значно жирніша. Вона приваблива і знає про це (а ми, між іншим, ні – авт.). Це – Перевіряюча з їхнього боку. Вона робить все те ж, що і Перевіряюча з нашого боку, тільки зі свого боку від проходу між рядами сидінь. В цей час Перевіряюча з нашого боку хижо підкрадається до імпровізованого купе з Я. Вона обводить всіх поглядом та зупиняє його на Я:

Перевіряюча з нашого боку: Білєти?
Я (шукаючи в кишенях штанів квитка): Ща…
Тьотка з лушпининою на золотому зубі (дістає зі звідкілясь витягнутого гаманця 20 гривень та простягує Перевіряючій з нашого боку): До Коростеня.

В цей час Баба, хвацько діставши зі своєї сумки паральоса, починає в ньому длубатись, а додлубавшись – починає порпатись так, що Перевіряючу з нашого боку починає по-троху ковбасити, тож вона дивиться на Чувака і, віддаючи Тьотці з лушпининою на золотому зубі квитка, штурхає його в плече. Чувак, який досі сидів у навушниках, знімає їх, тож ми чуємо рєп.

Чувак: Га?
Перевіряюча з нашого боку: Білєти?
Чувак: Ща… (починає шукати в кишенях штанів квитка)

В цей час Просто тьотка простягує Перевіряючій з нашого боку квитка, а Я знаходить у задній лівій кишені штанів свого і нетерпляче тиче його Перевіряючій з нашого боку. Перевіряюча з нашого боку, перевіривши квитка Просто тьотки, беземоційно бере в Я квитка і перевіряє його. Раптом Баба перестає порпатись в паральосі:

Баба (радісно): Ага!

Перевіряюча з нашого боку дивиться на Бабу. Баба простягує Перевіряючій з нашого боку потерте щось червоного кольору.

Баба (хвалькувато): Посвідчення!

Перевіряюча з нашого боку (відковбашено): Харашо. (віддає квитка Я та бере в Баби посвідчення)

Я (з якогось дива): Дякую. (втиче на Бабу)

Мама з доцьой на колінах (до Доці в мами на колінах, грайливо):  А-тя-тя, у-тю-тю (гоцає Доцю в мами на колінах на колінах; Доця в мами на колінах нічого не розуміє, тому суне пальці до рота). Давай покажемо тьоті білєтік? Га? Хочеш показать тьоті білєтік? Щас покажем тьоті білєтік! Давай Мар’янка покаже тьоті білєтік? Зараз мама знайде білєтік! І Мар’янка покаже його тьоті! (Доця в мами на колінах продовжує нічого не розуміти, тому суне до рота всі пальці, які лишились не засунутими. Поки що у неї в роті стільки радості не поміщається, тому вона починає дивитись своїми очиськами на Я, в той час, як Мама з доцьой на колінах пересаджує Доцю в мами на колінах на одну з ніг і починає шукати десь в собі квитка).

Перевіряюча з нашого боку (віддає Бабі посвідчення): Візьміть.
Баба (бере посвідчення і, тримаючи його в руках, дивиться на Доцю в мами на колінах): Ага.
Чувак (раптово): О!
Перевіряюча з нашого боку (перековбашено не втримуючись): Га?!
Баба (дивлячись на Чувака): Е…
Чувак (простягуючи квитка Перевіряючій з нашого боку): На.
Я (дивлячись в розстібнуту зверху сорочку Перевіряючої з нашого боку, яка нахилилась,щоб взяти у Чувака квитка, бачить трошки лівої цицьки. Настільки трошки, що аж не рахується): Гм.

Перевіряюча з нашого боку, не помічаючи, що Я намагається витріщатись на її цицьку, бере у Чувака квитка.

Просто тьотка (до Доці в мами на колінах, сюсюкаючи): А цє хьто це в нас тут такій хальосій?

Її всі ігнорять. Мама з доцьой на колінах знаходить квитка, дає його Доці з мамой на колінах, яку явно приваблює лушпинина на золотому зубі Тьотки з лушпининию на золотому зубі:

Мама з доцьой на колінах (до Доці в мами на колінах, ніжно): О! Диви, Мар’яночка, мама нашла білєтік! На, дай тьоті білєтік.

Перевіряюча з нашого боку віддає квитка Чуваку, той мовчки бере, кудись його суне і вдягає навушники, рєпу вже не чути.

Мама з доцьой на колінах (до Перевіряючої з нашого боку): Зараз-зараз. (до Доці в мами на колінах, ніжно) Чуєш, Мар’яночко? На, дай тьоті білєтік! Білєтік! Ти ж любиш давати тьотям бієтік! Ну, так дай тьоті білєтік!

Доця в мами на колінах дивиться на Маму з доцьой на колінах і кривиться.

Мама з доцьой на колінах (до Доці в мами на колінах, лагідно): Ну чого ти? На, дай тьоті білєтік! Ти ж уже давала! Дай тьоті білєтік (безуспішно тиче квитка Доці в мами на колінах)!

Я (тихо, але всі чують): Йоб же ж тваю, блядь, мать.

Перевіряюча з нашого боку з вдячним розумінням дивиться на Я, Тьотка з лушпининою на золотому зубі дивиться на Я з осудом, але очі в неї веселі, Просто тьотка щасливо й весело дивиться на Доцю в мами на колінах – як ото дивляться на дітей жінки, що своїх чад вже виростили, але материнської любові в них ще дочорта, тому вони радіють всім дітям, яких бачать; Мама з доцьой на колінах дивиться на Я розгублено і зі злістю.

Мама з доцьой на колінах (зрозумівши, що квитка доведеться показувати самостійно, дає його Перевіряючій з нашого боку): Нате.

Перевіряюча з нашого боку бере квитка, перевіряє, віддає і йде до іншого імпровізованого купе. Мама з доцьой на колінах ховає квитка теж кудись.

Мама з доцьой на колінах (до Доці в мами на колінах, лагідно): Ну, чого ти? Мар’яночко! Не схотіла давать тьоті білєтік!
Баба: Ги!
Просто тьотка (дурнувато либлячись): То вона злякалась! (до Доці в мами на колінах) Да? Мар’яночко, ти злякалась?
Баба: То ж да! (до Доці в мами на колінах) Кажи: злякалась! Стільки людей незнакомих!
Мама з доцьой на колінах: Та нє! Ми вже 100 раз їздили, уже приучені! То чогось не захотіла. (до Доці в мами на колінах) Чого не захотіла давать тьоті білєтік?
Я: Здуріти можна.

Мама з доцьой на колінах сердито дивиться на Я, маючи намір огризнутись, але раптом Доця в мами на колінах починає хникати, тож вона спритно витягнувши все з того ж звідкілясь пляшечку з чимсь, всунула його Доці в мами на колінах до рота замість пальців і мала замовкла.

Дія 2

Успішно перевіривши квитки у всіх, в кого було потрібно, Перевіряюча з їхнього боку підходить до імпровізованого купе, де сидять пацани, яких Я вирішив не пиздить (далі – пацани – авт.). Вона стоїть до залу спиною, тому ми баимо лише її жопу в формі і кінцівки пацанів, включно з руками, ногами та головами, які час від часу визирають з-за цієї самої жопи в формі.

Перевіряюча з їхнього боку: Показуєм білєти!

Судячи зі всього, їй показують квитки, оскільки вона рухається саме так, наче виконує професійний обов’язок.

Перевіряюча з їхнього боку: Хлопці, давайте білєти!
1 пацан: А в нас нема! (всі пацани сміються)
Перевіряюча з їхнього боку: То платіть гроші.
3 пацан: А нам недалеко їхать! (всі пацани сміються)
2 пацан: Ось!
Перевіряюча з їхнього боку: Білєт стоїть більше!
1 пацан: Хватить! (всі пацани сміються)
Перевіряюча з їхнього боку: Так, хлопці, давайте бігом, кажіть, куда вам нада!
2 пацан: Та нам недалеко! (всі пацани сміються)
1 пацан: Чесне слово! (Ніхто не сміється) Давайте, ми по пітьорці вам дамо! Нам виходить через 3 остановкі!
3 Пацан: Да!
Перевіряюча з їхнього боку: Нє, хлопчики, єслі хотітє, то токо з білєтом, ето – да, ето – пожалуста, ето – можно. А без білета вдома катайтесь.
1 пацан: У, жадна! (всі пацани сміються)
Перевіряюча з їхнього боку (з посмішкою в голосі): То куда вам?
2 пацан: А, може, ми два білєта возьмем? Нам скоро виходить!
Перевіряюча з їхнього боку (з посмішкою та грайливим попередженням в голосі): Ну, дивіться мені, хлопчики! (всі пацани сміються) Куди вам?
1 пацан: А Ви куда хочте?
Перевіряюча з їхнього боку: Туда, куда я хочу – у вас грошей стільки нема! (сміється)
3 пацан: А то чого ж?
2 пацан: Да!

1 пацан сміється.

Перевіряюча з їхнього боку: Ви он за білєти не платите, то шо вже там!
1 пацан: А то ми просто не хочем! (всі пацани сміються)
3 пацан: То Ви, мабуть, далеко хочте! (всі пацани, а також дехто з людей у вагоні сміються)
Перевіряюча з їхнього боку: Так, добре! (з посмішкою в голосі) Вам куди?
2 пацан: Да Бородянкі!

Ми бачимо, як чиясь рука дає Перевіряючій з їхнього боку гроші, Перевіряюча з їхнього боку їх бере і ми розумієм, що вона вбиває інформацію в портативну штуку, що квитки видає, пацани сміються, Перевіряюча з їхнього боку робить рух, з якого ми розумієм, що вона дає пацанам квитки, пацани сміються.

3 пацан: Як закончіте обход – приходьте! Будем ради бачить! (всі пацани, Перевіряюча з їхнього боку, а також деякі люди у вагоні сміються)

Перевіряюча з їхнього боку: Обізатєльно (відходить і в цей час, не показавши нам пацанів, сидіння з ними повертається, обернувши них до нас боками).

Завіса.

За цей час ми доїхали до Новобіличів, де, як відомо, потяг не зупиняється. Це означає, що до Малина лишилось трошки менше двох годин, тому, я поставив паперове вмістилище для кави, напою в якому вже не було, під сидіння, дістав книжку, вдягнув навушники, увімкнув музику – і став читати, час від часу відволікаючись на подивитись у вікно, на нового сусіда чи сусідку, поговорити телефоном з дівчиною, пересвідчитись, що черговий торгівець не є бабою з цукерками, та й, власне, все.
Я розумію, що  після слів «до Малина лишилось трошки менше двох годин» у вас могло з’явитись очікування веселих пригод, але обломіться: поїздки – дуже марудне й нецікаве заняття.

Далі буде. Наче воно кому треба;)

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 1

 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.71822094917297 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Новинка від Братів Капранових — “Паперові солдати”
До свого 52 дня народження, Брати Капранови підготували для своїх читачів яскравий подарунок — історичний …
Конкурс оповідань “Open World”
Літературний конкурс “Open World“ (1 травня 2019 – 1 листопада 2019) Шановні друзі! …
Книжковий арсенал 2019
Шановні друзі! Нагадуємо Вам, що зовсім скоро, розпочнеться один з найбільших літературних фестивалів …
Мовна та візуальна стихія українськості. “Енеїда”Івана Котляревського у відображенні ілюстрацій Оксани Тернавської
Шановні друзі! Пропонуємо вашій увазі розмову із доктором філософських наук, професором кафедри української …