Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2463
Творів: 44152
Рецензій: 86140

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза Сатира й гумор

Чекіст

© Сергій Вікторович, 01-04-2016

Скільки гарних слів написано та сказано про любов до Львова. А ось у мене з цим містом не склалося. Не скажу, що не люблю Львова, просто Львів не любить мене. Коли б не приїхав до цього славетного міста завжди вляпаюсь в якусь халепу. Почалося це ще з перших відвідин на початку семи десятих минулого сторіччя. Я, разом з студентами геологічного факультету, мандрую західною Україною. В Карпатах стільки спокус, що ми не вклалися в кошторис. З Коломиї послали батькам листи, щоб  вислали гроші у Львів, на поштамт до запитання.
Хлопці  пішли на площу Ринок, до пам’ятника Міцкевичу, а я зразу до поштамту. Манили не тільки гроші, а й вітражі, про які дуже багато чув. З розумним виглядом  повитріщався на цю середньовічну дивовижу. Це  вже потім довідався, що поштамт спорудили в кінці дев’ятнадцятого сторіччя, і до середніх віків він не має жодного відношення. Коли набридло зображувати з себе естета,  став в чергу до віконечка. Переді мною  гарненька дівчина прибалтійської зовнішності. Отримала повідомлення, яке треба заповнити, але видно по всьому не розуміє як. Заглядаю через плече в аркушик. Так і є, переказ з Риги.
- Ви теж не розумієте  української мови? – звернувся  до дівчини російською, в надії завести знайомство.
- Це хто тут не розуміє української? – почувся за спиною різкий хрипкий голос.
Я прочитав не один десяток книжок радянської пропаганди про боротьбу доблесних чекістів з ницими буржуазними націоналістами. В дитинстві мріяв, що коли виросту, стану чекістом і поїду на західну Україну продовжувати боротьбу. Не ховався з цим бажання коли  виріс, але на той час все вже скінчилося. Лише в анекдотах про вуйків та москалів зберігся відголосок тої боротьби.  До хрипоти сперечався на цю тему із студентами з заходу.  Щоб   переконати  в тому, що я не правий, щоб побачив  все на свої очі, мене взяли з собою студенти геологи, які сколотили туристичну групу.
« Кажете, що все давно вже скінчилось?! – подумав про себе. – Та ні, брешете». Заціпенів від страху і, звичайно ж не обернувся на голос. Вдав, що це не до мене. Тремтячими руками заповнив повідомлення, отримав гроші, неслухняними, неначе не своїми ногами дійшов до виходу із зали і прожогом вилетів на вулицю. Вскакую в пельменну, що була навпроти, стою відсапуюсь, спостерігаю за виходом з поштамту. Сподіваюсь, що я їх побачу, а вони мене ні. Але з поштамту виходять хлопці з нашої групи. Махаю їм з дверей, мовляв ідіть сюди. Тепер зовсім не страшно, вже не один.
- Ой хлопці, що зі мною було – почав я, коли ми взяли по порції пельменів та стали у столика біля вікна – На мене напали бандерівці. Там була дівчина з Риги, я їй став допомагати, розмовляю російською, а вони кажуть: «Пішли вийдемо, ми тебе навчимо української мови». Вийшли. Ну я їм показав …
Голосний регіт привернув увагу всього закладу.
- Так то ж були ми. А ти так перелякався, що й не оглянувся.
Поки доїхали до Києва історія обросла такими подробицями, що й голлівудські сценаристи не змогли б придумати. Коли я потім з’являвся на геологічному факультеті, то на мене показували пальцем і казали:
- Оце той самий чекіст, що один відбив львівський поштамт від бандерівців.
Це мене так достало, що наступного року не поїхав з геологами в Крим  .

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 1

Рецензії на цей твір

Гарна замальовка.

На цю рецензію користувачі залишили 2 відгуків
© Юрій Кирик, 02-04-2016

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Елен Тен , 01-04-2016
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.44119906425476 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Стефані Ґарбер «Каравал»: Коли грає стає реальністю
Часто людям хочеться пограти в гру, яка відволіче їх від реального світу і на кілька днів перенесе в інший …
«Поштовх»: Тим, кому не так потрібні інструменти, як стимули
От і настав той час, коли кожна вільна у своїх думках людина може щось вимудрувати, потім зануритися …
Поезія спротиву: Вірші та автобіографія зв’язкової УПА
У «Смолоскипі» вийшли друком вірші та автобіографія зв’язкової УПА — Катерини Мандрик-Куйбіди. Книжка …
Ув’язнені у розстріляну вічність: «Бабин Яр. Голосами» Кіяновської
На горизонті спалахнули димки. Важезна, мов кит, курява нависла над розпеченим степом. Тиша зачаїлася …