Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2463
Творів: 44149
Рецензій: 86116

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза Фентезі

День народження

© Оксана Яблонська, sevama, 28-03-2016
Звичними рухами Дзвінка розливала реагенти по пробірках. 20 показників, 40 проб. Якщо постаратися, то за дві доби вправиться. Домашні звикли, що Дзвінка затримується на роботі. З третьої до п'ятої можна подрімати, поки триватиме інкубація. Лава для таких випадків стояла під вікном.

40 штативів височіли на столах. Дзвінка наповнювала дозатор, щоб внести проби у пробірки з реагентами, як у двері постукали.

Була друга година, незабаром мали завершитися пари. Дзвінка притихла в надії, що то помилковий стук і вона може спокійно поставити свої реакції. Зайві балачки відсовували справу.

Але стук повторився. "Дзвінко, відчини! Це я, Вовчик!", – роздалося з-за дверей. Так і є, доведеться відкривати.

Вовчик, він же Володя, увійшов у кімнату.

- У мого племінника сьогодні день народження. Він у тебе вчився, пригадуєш?

- Той що? - віднєкувалася Дзвінка в надії продовжити роботу.

- Як що? Це ж така нагода зібратися разом. Будуть усі наші. І Микола Михайлович обіцяв приїхати і просив, щоб ти обов'язково була.

- Он, воно що, – подумала Дзвінка. Микола Михайлович, він же М.М., не пропускав жодної спідниці, а тут така нагода – сама прийшла. – Починайте без мене, – відповіла вголос. – Я маю довершити дослід.

Повернулася у кімнату, замкнула двері. Швидкими рухами вклала пробірки з пробами у морозилку, штативи у салон хододильника. Окинула поглядом кімнату чи нічого не забула. Вийшла навшпиньки у коридор. Скинула туфельки із металевими підківками, щоб звук її кроків не видавав задуму.

Хутенько збігла босоніж сходами. Підбігла до вахтера, запитала чи є автобус на трасі.

- Ви не знаєте де я, як будуть питати.

Дзвінка взулася і вийшла надвір. Спустилася сходами і швидко пішла до воріт. Назустріч їй їхала вишнева "Волга", за кермом якої із величезними від здивування очима сидів М. М.

Дзвінка кивнула, вітаючись, і спокійно йшла далі, просячи подумки Бога про автобус.

Дорога до її корпусу була надто вузька для розвороту "Волги". Отже Дзвінка мала час для виходу на дорогу.

На зупинці було більше двохсот людей. Саме закінчилися пари і студенти висипали на вулицю.

Дзвінка привіталась зі знайомими і стала віддалік, розраховуючи втрапити на передні двері автобусу.

Продовжувала молити Бога про автобус і бачила, як "Волга" об'їхала її корпус і вирулює на дорогу до воріт.

Раптом перед Дзвінкою появився автобус з вивіскою "Тернопіль". Земляк, – подумала Дзвінка і махнула рукою.

Автобус спинився, відчинились передні двері і чорнявий водій усміхнувся до Дзвінки.

- Доброго дня, підвезете до центру?

- Так, сідайте.

- Дякую, хто ж порятує, як не земляки, – відповіла Дзвінка, зайшовши і окидаючи поглядом порожній салон автобусу. Зручно вмостилась на переднє сидіння, двері зачинились і автобус рушив.

За вікном минали знайомі пейзажі околиць, міста, інститут. Автобус котився вулицею Шевченка, доїхав до Гунської.

- Мені наліво, – попрохала Дзвінка.

- Я знаю, – відповів водій і усміхнувся.

Біля її будинку автобус зупинився.

- Дякую, скільки з мене ? – Запитала Дзвінка.

- Ніскільки, - відповів, усміхаючись водій.

- Дякую! Щасливої дороги! – побажала Дзвінка і побігла додому.

Мама дуже здивувалась, адже Дзвінка мала бути аж назавтра.

- Мене немає вдома, мам. Я все поясню.

Тут же задзеленчав дзвінок телефона.

- Вона на роботі, – відповіла мама.

Потім вони сиділи і Дзвінка розказувала свої пригоди. Вже кілька років поспіль вона правдами-неправдами уникала домагань М.М.

Назавтра на роботі усі розпитували куди Дзвінка учора пропала? М.М. машиною їздив за нею і не міг знайти.

- Мені треба було терміново піти. Я сіла у автобус і поїхала.

- Який автобус? Учора була аварія і автобуси не їздили.

Дзвінка усміхнулась. Її Ангел знав як оминути аварію.

20 лютого 2016 року

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 6

Рецензії на цей твір

Post scriptum

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© George, 03-04-2016

Дякую, друзі!

© Оксана Яблонська, sevama, 30-03-2016

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Юрій Кирик, 30-03-2016

[ Без назви ]

© Вадим Дідик, 29-03-2016

Янголи завжди біля нас...

© Василь Шляхтич, 29-03-2016

[ Без назви ]

© Михайло Нечитайло, 28-03-2016

[ Без назви ]

© ВЛАДИСЛАВА, 28-03-2016

Синоніми

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Олександр Ман, 28-03-2016

Чорнявий янгол :)

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Галина Михайловська, 28-03-2016

[ Без назви ]

© Елен Тен , 28-03-2016
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.52690100669861 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

«Поштовх»: Тим, кому не так потрібні інструменти, як стимули
От і настав той час, коли кожна вільна у своїх думках людина може щось вимудрувати, потім зануритися …
Поезія спротиву: Вірші та автобіографія зв’язкової УПА
У «Смолоскипі» вийшли друком вірші та автобіографія зв’язкової УПА — Катерини Мандрик-Куйбіди. Книжка …
Ув’язнені у розстріляну вічність: «Бабин Яр. Голосами» Кіяновської
На горизонті спалахнули димки. Важезна, мов кит, курява нависла над розпеченим степом. Тиша зачаїлася …
Огляд роману Ліян Моріарті «Велика маленька брехня»
«З біса добра книжка. Смішна і страшна» Стівен Кінг Бестселер за версією The New York Times «Велика …