Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2650
Творів: 49216
Рецензій: 93888

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза Аналітика

Реальний світ Розділ 5 Про релігію

© Турчин Євгеній, 18-03-2016
Розділ 5
Про релігію

Релігія – прадавній регулятор людської поведінки. Більшість богів існуючих будь-коли релігій керують людським життям, водночас лишаючи певну свободу своїм питомцям, карають неправедних і обіцяють вічне життя вірним собі. Більшість релігій прив’язані до певних народів. Більшість релігій має певні правила людської поведінки, виконуючи які, віруючий мав у якості винагороди потрапити в рай.
Звісно, важко знайти таких дурнів, як я, котрі згодні безвічного життя, раю, дванадцяти гурій, незайманок, яких я зможу їбти вічність, без нірвани тощо дотримуватися більшості з десяти заповідей. Кажу «більшості», бо за думки свої людина не може відповідати, особливо якщо вони диктуються інстинктами, але вона може включати розум, якщо той присутній і не перетворювати ті думки на дії. Іншим людям потрібна така мотивація, інакше вони перетворюються на скотів. Та й у вірі ви, люди, показуєте себе: ошукуєте власного бога, б’ючи себе в груди, плюєте на ті самі «заповіді». Дехто вірить, що скинути тягар гріхів можна лише сповідавшись і «вкусивши тіла і крові» вашого бога. Я особисто не уявляю, як можна очиститись такими діями, анулювати підлість, злочини тощо. Не збираюся я й ніколи їсти людей, а якщо і доведеться, то не робитиму з цього культу.
Завжди боги мають людські риси і вади. Завжди. Це не підтвердження того, що боги створили людину «по подобі своїй». Швидше навпаки, це людина малювала бога з себе-коханого. І наділила всім букетом. Хіба венеричних хвороб не начіпляла на своїх богів. Грецькі боги, наприклад, мали всі шанси: вони постійно сварилися, вели невпорядковане статеве життя, в тому числі з людьми, пиячили, займались канібалізмом.
Інші боги теж мають людські риси: обирають улюбленців, вимагають жертв і прославляння себе, влаштовують показові страти (як з Каїном чи Пілатом і Юдою та Петром), як найвище блаженство називають вічне життя в неробстві, секс з незайманками, рабську покірність собі тощо.
Не дивно, що коли боги такі слабкі на потіхи й емоції, так прагнуть того ж, чого й елементарні двоногі найпростіші, всілякі бидлагани, не дивно, що і паства у такого бога, а тим більше пастир (найманий працівник, який стежить за вівцями чи іншою скотинкою, доїть її і ріже) теж піддаються на елементарні спокуси (подолання яких ставиться за найвищу заслугу і відповідно винагороджується).
Тим не менше, я розумію, що релігія необхідна, бо інакше людство вкінець злетить з котушок. Воно й так злітає. Релігія просто трохи стримує цей процес і допомагає декому, хто чхав на «заповіді», Шаріати й інше, тримати цю більшість в руках. Але дивитись на це мені все ж огидно. На придурка, який хреститься в маршрутці, віддавлюючи при цьому ноги оточуючим і не відриваючи погляду від своєї сторінки в соцмережі, який б’є поклони богу і сподівається жити вічно, не знаючи для чого, бо сам – ніщо, сподівається, що «язичники» згорять, а сам кінчає під шоу «Касаєцца каждава», перетирає щодня по тисячу разів кістки, зарплати і пенсії, машини і квартири всіх знайомих і знайомих знайомих; який кричить «не убий!», але «хай інші уб’ють! І згорять, грішники! А я – в рай!»; який мріє про вічне життя і проповідує його, а сам за коротке земне не зробив абсолютно нічого помітного, ба ще й нашкодив комусь та замолив цей гріх, чекає не дочекається раю, а бажає собі й іншим «многая літа» і зберігає колекції «мироточивих глав»; встановлює таксу на божу ласку; який заробляє на земельних та інших оборудках палаци і «мерседеси», прикриваючись кілограмовим хрестом на п’ятикілограмовому ланцюзі; хто знищує і розграбовує цивілізації, завісивши кривав кірасу білим полотнищем з червоним хрестом… Ну, і так далі.
Оскільки ця стетейка – не наукова робота і навіть не реферат, я не стану завантажувати вас і себе дослідженнями світових та інших релігій. Я просто хочу з точки зору логіки висловити свою думку. Дуже коротко. Як там воно виходить, судити не мені.
Я вірю в БОГА. Але цей бог не паскудний мстивий і хтивий сучий син, ревнивий мудак, кровожерний гравець на людський муках. Ні. Мій бог – творець всього сущого, Всесвіту, хімічних елементів, ДНК, ферментів, які недосяжним для розуміння чином підходять під речовини, які створені перетворювати, творець всього живого і неживого, всіх елементарних та інших частинок, творець законів природи. Мій бог не може опуститися до чвар і проблем людини, бо людство для нього – жменька попелу на планеті, яка в свою чергу – піщинка у сонячній системі, а та – атом у Всесвіті.

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.80382013320923 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Історія Європи. Український погляд
Кожен з нас має знати історію власного народу. Бо історія – це його посвідка на проживання на рідній …
Погляд на світ через призму пародії.
«Прометей поміж грудей» – тільки ця провокативна назва збірки чого варта! І це не натяк, це те, про …
День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …