Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2442
Творів: 43758
Рецензій: 85278

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза Шкіц

Зустріч

© ВЛАДИСЛАВА, 14-03-2016
Перші кроки даються легко. Я не відчуваю того тремтливого захвату, про який  усі говорять, у грудях не завмирає, не тьохкає принишклим соловейком серце, не огортають лавиною спогади, мені не хочеться одночасно плакати і сміятися.  
Я просто обережно ступаю по старій бруківці, складаючи в умі цифри. Скільки ж років мене не було в місті, котре я раніше вважала домом?
Місто похмуро супиться, придивляється. Не впізнає…
Що, не розкидаєш широко обіймів, не тріпочеш переді мною листям, у вітальному поклоні, не зігріваєш сонячним промінням. Знаю, маєш характер. Не підеш на компроміс. Не пробачиш мені тієї втечі…  
Але ти мені дещо завинило. Чи вже забуло?
Не бійся. Я не назавжди. Лише на гостину. Подивлюся, послухаю, відчую…
Лукавлю. Якими б світами не блукала, не можу про тебе не думати. Попри все ти й досі в мені. Щасливі спогади змінюються сумними. Кольорові слайди. Я шукаю тіні минулого у вуличках, що здобули нові фарби, в людях, чиї роки закарбувалися у зморшках.
Ти посміхалося, бавлячись зі мною в парку, ти ридало зі мною у тому скверику, де тепер поставили величезний сонячний годинник. Він, буцімто, дорогий. Нібито, має прикрасити собою алею. А мені, дивачці, здається опудалом. Вже й твоїх консервативних вуличок торкнулася люмінесцентна рука прогресу.

Здогадувалась, що поведеш мене саме сюди. А з пагорбу ти наче на долоні. Таке гарне, рідне… Тільки твоя краса не рятує, а безжально нищить, розбиває, трощить мрії об ці бетонні огорожі. Ну за що ти так зі мною? Чому так рано змусило подорослішати?
Ось і покинута дзвіниця. Визирає з-поміж старих ялин. Настільки ж велична і похмура. Пересиливши себе, відчиняю важелезні дерев’яні двері, заходжу у середину. Між собою перешіптуються тіні, вальсують міські легенди. Раніше у цих стінах у мене перехоплювало подих від захвату, тепер я просто відчуваю холод. Тут волого і темно. Це пустка.
Колись все було по-іншому. Пам’ятаєш? Мені хотілося молитися цьому місцю. І тому чоловіку…
Життя розкладає все по поличках. На свій розсуд. Іноді, бавлячись, перетасовує людські долі наче колоду карт. Виходить занадто абстрактна картинка. Зрада чужих – далекий рокот грому, близьких – блискавка у серце. А на порожньому місці нічого не збудуєш. Як не старайся…
Любов пішла із душі непомітно. Її увібрав у себе ранковий туман. Загоївши, забравши із собою біль. Раніше я впізнавала його серцем, тепер не впізнаю навіть очима.

З півгодини, мов той шуліка, кружляю знайомими вуличками, так і не наважуючись завернути на рідну. Чого боюся дужче? Що нічого не змінилося або що все тепер занадто інше?
А дім пострункішав, розжився другим поверхом. Тільки садок досі палає трояндовим суцвіттям.
Я не стоятиму тут довго. Не зазиратиму в чужі вікна. Байдуже, кому тепер належить дім. Чию долю береже підковка над дверима.
Остання зупинка – пішохідний місток. Тут, серед усіх тих замочків з іменами, немає наших. Ми так і не встигли дати клятви, котрі вже не мають значення. Вітер змін зірвав з мене рожеві окуляри, я виросла і колишні мрії стали для мене задрібними.
Вітерець бавиться моїм шаликом, бере в полон своїх невидимих обіймів. З небосхилу за мною уважно стежить сонце. Що, рідне? Тобі скоро за обрій, мені – на автобус. Але я ту не з порожніми руками. Дістаю із кишені замочок. Чіпляю поряд з іншими. На ньому всього одне ім'я – моє. І присягатимусь я лише перед собою. Дам найголовнішу з обіцянок – не зрадити собі. Ніколи, ні за яких обставин…


Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 8

Рецензії на цей твір

Кайдани

На цю рецензію користувачі залишили 2 відгуків
© Максим Т, 05-05-2016

Шкіц гарний.

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Наталка Ліщинська, 24-03-2016

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Зоряна Грабар, 20-03-2016

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Елен Тен , 19-03-2016

Я впізнавала його серцем, тепер не впізнаю навіть очима...

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Юрій Кирик, 17-03-2016

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Ліс Буковий, 16-03-2016

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Михайло Нечитайло, 15-03-2016

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 2 відгуків
© Viktoria Jichova, 14-03-2016
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.50348401069641 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Сторінками детективного трилера Поліни Кулакової «Корсо»
Книги у жанрі горор чи трилер ще не є достатньо популярними в українській літературі. Цей жанр, хоч …
Улюблені книги письменників: Маркес, Гемінґвей, Бредбері та Стейнбек
Всі ми не раз переконувались у тому, що книга може суттєво вплинути на життєвий шлях і світогляд. А як щодо …
Що почитати, коли в тебе важкий тиждень
Кожна людина має такі дні, коли відчуває, наче життя випиває з неї останні соки. Іноді навіть немає …
Огляд щоденника литовського повстанця: Приклад для наслідування
Боротьба з совєцьким режимом в середині ХХ століття набула широкого розмаху на окупованих територіях. …