Вітер розкуйовдив її мокре волосся, пасма якого настирливо прилипали до його обличчя, долонь, заплутувались між пальцями, не відпускали.
- Бувай!
- А як же ..., - заметушився він.
- Забудь!
- Я не зможу без тебе ...
- Зможеш!
Світло фар вирвало з прірви два людських тіла ...
-Я розрахуюсь ...
Гаманець зрадницьки вислизнув із неслухняних рук.
Блакитноока жінка і двоє малюків більше не мали чим захиститись від важких свинцевих крапель ... і відчайдушного погляду.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design