Французький письменник і політичний діяч Франсуа-Рене де Шатобріан у своїх "Замогильних нотатках" ХІХ століття стверджував, що кожне покоління змінюється кожні 33 роки. Напевне зараз з технологічним розвитком кожне покоління змінюватиметься кожні 5 років.
Після Другої світової війни розрізняють наступні види покоління:
- Бейбібумери;
- Генерація Х (ікс);
- Генерація Y (уай);
- Генерація Z.
Бейбібумери – це люди, які народилися після воєнної демографічної катастрофи. Вони жили відповідно щасливо й безтурботно.
Генерація Х – діти бейбібумерів, що народилися між 1960 і 1980 роками відчули на собі перші кризи (нафтовий шок 1974) і економічний спад. Вони відкрили для себе поняття персонального комп’ютера.
Генерація Y (уай від слова why - чому) – народилися між 1980 і 1990 роком (Digital native). Вони стали свідками різних змін та криз і збільшення безробіття, тому чимало з них задають собі питання чому і відчувають себе невпевненими у сьогоднішньому й майбутньому – прекаріями. Чимало з них ходять у недорогі студентські кафе, навіть здобувши дипломи про вищу освіту. Вони відкрили для себе поняття інтернету.
Швидкісний і майже всюди присутній інтернет, а також значний технологічний прогрес сприяли створенню нового покоління – генерації Z. Це ті, хто народилися після 1990 року і не знають що таке телефонна слухавка з дротом, вони не носять із собою купу книжок, а лише смартфон чи планшет (BYOB – bring your own device), замість слів "друзі та знайомі" вони вживають "Френди та фолоуери (Friends and followers)".
Таким чином генерація Z – це інтернет-покоління смартфонів, планшетів і соціальних мереж.
Це покоління повністю залежне від інтернету, де є як і безперечні плюси, так і жахливі мінуси. Нині не потрібно нишпорити по товстим багатотомним словникам чи енциклопедіям – варто лише ввести потрібне слово у "Translator" або у Вікіпедії. Щоб дізнатися новини у приятелів можна їм навіть не телефонувати, а лише обмежитися візитом на їх сторінку у соціальних мережах: вконтакті, фейсбук, твітер, інстаграм тощо.
У деяких великих містах самотні люди навмисне не знімають бейджики, адже знаючи лише ім’я та прізвище людини, ми можемо знайти її у соціальних мережах і дізнатися про їх діяльність чи вподобання лише "загугливши" у пошуковій системі. Я прагнув мати владу і хотів знати все про всіх. Тепер, завдяки соціальним мережам, я знаю все про всіх, я маю владу.
Для багатьох спроба самовизначитись – це розпочати позерні стосунки з кимось і оголосити про це на всю "книжку облич", "фкантакцє" чи "аднакласнікіру".
Для прикладу візьмемо шаблон - якусь "мейнстрімову" дівчину (фото: Туреччина-Єгипет; місця закупівель: Глобус та інші торговельно-розважальні центри; ресторани: суші бари або мережа якоїсь карти; місця культури чи розваг: Пінчук Арт Центр). Спершу про її особисте життя нічого не відомо. Потім якийсь хлопець починає малювати і писати знайдені в інтернеті фрази на її стіні. Раптом у дівчини з’являється статус "Є хлопець", що засмучує її прихильників. Згодом статус змінюється на "Зустрічається з ... (ім’я хлопця)" і є посилання на його сторінку. Трохи потім обличчя того хлопця з’являється поряд з її обличчям на аватарці і вона створює альбом зі спільними фотографіями. Як правило, такі фотоальбоми дівчина називає: "Ми", "Мій коханий", "Mon amor", "Мій самий найкращий в світі хлопець", "Моє серденько", "Моє сонечко", "Моя половинка", "Моє життя"... Подруги обов’язково штучно прокоментують бодай одну таку фотографію фразою: "Какая ви красівая пара)))".
Іноді, якщо подруга напише в коментарях до фото дівчини з квітами: "Яка краса!", то той хлопець агресивно відповість: "Вона моя!!!". Якщо ж подруга напише в коментарях до фото дівчини з м’якими іграшками "Моя ти намистинка!" чи "Моя ти гарнюня!", тоді той хлопець ще агресивніше відповість: "Ні! Вона тільки моя!!!" Тут ми бачимо дуже вдалий приклад привласнення дівчини. А коли хлопець не дозволятиме їй додавати друзів, відповідати на повідомлення чи навіть заходити на ці сайти, то це дуже вдалий приклад наступу на жіночу свободу і право вільного вибору, що зароджується вже у підлітково-студентському віці. Стосунки не можуть довго й щасливо тривати тоді, коли хтось у парі вважає свою кохану людину власністю.
Раптом, немов чарівна принцеса після півночі перетворюється на попелюшку, так і у дівчини сторінка стає звичайною. Замість спільного з хлопцем фото, на аватарі з’являється знак питання. Статус "зустрічається з ..." змінюється на "все складно", або взагалі зникає. Її стіна, що ще зовсім недавно була вкрита малюнками та фразами того хлопця, стає порожньою. І більше немає того фотоальбому, де вона цвіла з тим хлопцем, а її подружки залишали коментарі "Красива пара)". Все що має свій початок – має свій кінець. Але іноді необхідне продовження.
Цей банальний "мейнстрімовий" приклад демонструє блиск і бідність стосунків. А далі все спочатку: якийсь новий хлопець пише знайдені в інтернеті фрази на її стіні і понеслася: зміна статусу, аватарки і нові фотоальбоми. Наша пісня гарна, нова, заспіваймо її знову.
Але вершиною абсурду є те, коли дівчина показує що їй взагалі не потрібні хлопці і її статус змінюється на "Наречена з ... (ім’я подруги)" чи "Одружена з ... (ім’я подруги)" і є посилання на її сторінку...
Публічні стосунки не мають довготривалості. Пара стає схожою на якихось довільних тварин які живуть у величезній клітці і за якими спостерігають всі бажаючі у бажані моменти. Навіть найінтимніші.
Однак ті, кого немає в соціальних мережах чи ті, хто не достатньо активні в інтернеті, можуть вважатися асоціальними, замкнутими, закомплексованими, нецікавими, аутистами і просто непомітною сірою міллю.
У Каті соціальні мережі асоціюються з рибальськими нетрями. Їхні користувачі заплутані у ці нетрі, зелені від водоростей, що символізують весь потік нефільтрованої інформації, і серед цього морського городу де-не-де блищать перлини, що символізують корисні факти і свідчення.
Період у якому зростає покоління Z залишає менше місця для приватного життя: телереальні шоу демонструють секс у прямому ефірі, відеокамери у великому місті фіксують наші поцілунки, супутники і 3D карти в онлайн режимі покажуть нам будинки наших коханих, де раптово вони опиняться з кимось іншим... Завдяки локалізації на мобільних пристроях, ми можемо навіть знайти людину, яка просто проходила поряд з нами або перебувала в радіусі 2 кілометрів від нас завдяки програмам Spotted, Tinder або Happn.
Соціальні мережі здатні повністю демонструвати особисте інтимне життя: іноді ми можемо читати людину немов книжку, знати все про неї. Але це насамперед залежить від самої людини, від її активності і бажання самовизначення. Однак сайт "Ask-FM", що користується успіхом у підлітків з усього світу, має сумну славу: деяким користувачам відкрито і привселюдно ставили настільки образливі запитання й писали принизливі коментарі, що вони здійснювали самогубства.
Швидкісний інтернет дозволяє викладати світлини й відео за лічені секунди. Викладаючи в "Ютубі" свої музичні записи, деякі нові виконавці здобували світову славу. Кількість переглядів та вподобайок (лайків) може слугувати мірою популярності й самоствердження, тому велика кількість викладає в мережу шокуючі фото та відеосюжети. Ба більше, іноді люди замість того, аби викликати або надати допомогу чи навіть врятувати життя, дістають смартфон чи планшет і фотографують або знімають на відео аварії, нещасні випадки (падіння чоловіка на колію метро), вуличні агресії тощо.
