… йшов швидким кроком до найближчого туалету що на автовокзалі відчуваючи як його потрохи припирає… був в чудовому настрої після недавнього діалогу… в голові звучали слова опонента: не розумію твоєї радості… коли ти кажеш що бога нема тож тобі повинно би мов світло виключатися а ти радієш… і це справді було так… сказавши: бога нема... відчуття якоїсь безмежної свободи накочувало високою хвилею а світ довкола сіяв сонячними промінчиками на лотках імпровізованого базару на тротуарі… в якусь одну мізерну мить його погляд вловив сяючий брелок котрий мерехтів на легкому вітерцеві по між інших.. на мотузочку… і в голові раптово визріло чітке бажання його вкрасти… він аж зупинився від несподіванки і подивився уважно сюди-туди… оглянувся: щось велике та чорне нависало над ним ззаду… і він аж присів та заціпенів на якусь долю секунди… але швидко опанував себе... світ довкола виблискував... він видихнув з полегшенням і… напустив з обох дірок…
08.01.2016
