Жив та був колись у Афінах талановитий і дещо лисий юнак на ймення Кратофіл. І відчував він,що призначено йому долею бути великим владоможцем,керівником,реформатором, лібералізатором,демократизатором,імператором,диктатором,мілітаризатором, клептократором,провокатором,індикатором,люстратором,аналізатором,обсерватором, одним словом -правити народом та державою.
От тільки не знав Кратофіл,як підступитись до тої справи і увесь час про це думав,аж поки ще гірше не полисів.Але тут добрі люди підказали йому,що на околиці міста мешкає знаменитий філософ та учитель Бімбарус, котрий вже не одному допоміг своїми порадами досягти успіху.
Шанувальники Бімбаруса казали, що він "переповнений духом мудрості"
Та заздрісники стверджували,що то був ніякий не дух,а звичайний перегар.
Але я,як чоловік котрий випив з Бімбарусом не одну амфору вина рішуче відкидаю усі ці наклепи...
Однак повернемось до нашої історії.
Кратофіл (котрий єдиний в усіх Афінах захистив дисертацію арамейською мовою) швиденько зібрався і поплентався до смердючої печери у якій мешкав мудрець.
Отож прибув він туди,вступив досередини і звернувся до Бімбаруса з такими словами.
" О отче Бімбарусе ! Чую я,що призначено мені бути правитилем,царем,володарем, головою уряду,прокуратором,партократором,авторизатором,амортизатором,імператором, імпровізатором,антиароматизатором,кретинізатором..."
"Досить -гнівно зблиснув червоними очима Бімбарус -я зрозумів !"
" Навчи мене,що для цього потрібно -проскиглив Кратофіл".
" О талановитий юначе -відповів філософ -мені нічому тебе вчити.Все у тебе є,щоб владарювати.Є голова щоб носити корону,є руки,щоб тримати віжки влади,є дупа,щоб сидіти на троні і щоб було що цілувати підлеглим.І є зрештою шия,щоб було за що тебе повісити коли надійде відповідний час..."
І більше нічого не сказав Бімбарус Кратофілові, бо дуже хотів похмелитись...
