Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2689
Творів: 51199
Рецензій: 95849

Наша кнопка

Код:



Ошибка при запросе:

INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 41847, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '3.236.83.14')

Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed

Художні твори Проза Мініатюра

Остання сторінка

© А.А, 15-11-2015

Ти говорила мені про вічну любов, а я сміявся й украв з твоїх брехливих губ зізнання. Спис Каїна в моє чорне серце. Крові не має, лише густий потік червоного вина…

Бувають моменти, коли час зупиняється і ти маєш шанс заглянути за ширму свого життя. Вдихнути аромат горілих сторінок книги буття, що інколи проступає крізь тонку шкіру на грудях у людей.  Ось і він, Хабровський, сидів посеред кімнати в замку Левей й розглядав свої оголені запавші груди в гігантському дзеркалі, що здіймалось до стелі. А там, вгризалось в почорнівші соснові балки й ховалось за глибокими тінями, котрі зміїлись від танцю багаття в камінні. Срібний ланцюжок блискучим ореолом прикрашав шию, стискаючи в холодних обіймах чорний ключик.  Прикраса пожирала світло, дихала солодкою агонією, вимагала дій Хабровського. Чоловік мовчки вдивлявся в alter ego й монотонно розхитувався, ніби уводив себе у транс.
Маятник душі.
Маятник скорботи.
Маятник вічного пошуку.
Маятник мертвої релігії й думок.
Хабровський зупинився. Піднявся. Впритул підійшов до дзеркала. Краплини подиху осідали на безмежну гладь міріадами вологих троянд, а потім розпустивши прозорі пелюстки стікали додолу дзеркальним полем, залишаючи по собі рівчаки. Пальці лягли на груди. Чоловік відчув кволе серце.
Звір давно умер. Лише кволе виття за втраченим…
Щербаті нігті вгрузли у шкіру.
Болить? Тоді, я існую…
Чоловік ридав. Чи то, можливо, лише вітер бив у шибки?
Здирав шкіру на грудях люто, без жалю і страху, звільняв плоть від кайданів. За  це, вона дякувала йому теплом й рожевим поцілунками.  Зрадив коханку, йшов до кісток, до істини. Кидав останній шматок на землю. Пальці вдарились об щось тверде, мазке від крові.
Книга.
Книга життя.
Цвинтар споминів.
Жовте павутиння із жил облітало грубу книжку без палітурки. Лише списані зеленим чорнилом вологі сторінки. Живі нитки тяглись до центу лібро й пульсуючим клубком ховали замкову шпарину. Хабровський рвучко зірвав ланцюжок. Дрібні сегменти вдарились об дзеркало й метеоритом впали у ворсисті зуби килима. Занурив  ключ у жовтий клубок. Павутиння піддалось. Поволі відступило назад, заснуло на кінчиках ребр.
Нервово перегортав сторінки, ховав очі від демонів минулого, що рвались до володаря кланятись до його ніг й мати надію на воскресіння в майбутній хтивості й гріхопадінні.  Гортав життя зів’ялим листям й кидав у полум’я агонії, що мчала по сторінках рудими тарпанами збиваючи в шовкову піну раннє дитинство. Запалювало зелені луги юності й розвівало пісок теперішнього.  І ось, в шаленому буйстві вихору танцю натрапив на сторінку, котру так шалено прагнув віднайти.
Вирвати.
Розірвати.
Змішати з вином й пустити жилами до серця, щоб востаннє відчути запах її парфум, а потім цілувати крили серафима.
Зірвав її, мов дику фіалку. Стискав у кулаці до пахучого нектару, що лизав ніздрі ніжним ароматом звабливого тіла, котре більше не буде його. Не матиме влади над гнучким станом.
Лише тінню цілуватиме її вуста.

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 1

Рецензії на цей твір

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Михайло Нечитайло, 17-11-2015
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.43375205993652 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Історія Європи. Український погляд
Кожен з нас має знати історію власного народу. Бо історія – це його посвідка на проживання на рідній …
Погляд на світ через призму пародії.
«Прометей поміж грудей» – тільки ця провокативна назва збірки чого варта! І це не натяк, це те, про …
День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …