Paradise Hall & ula-jula & Tersandorre Luchida. Люди, нікчемні творіння, кажуть і вірять у те, що не треба казати і вірити у що. Натомість усі вони будуть покарані по його законам – своїм канонам. Господи, ібо же возрадуються уповающі за тебе, себе, перших нас. Коли нації і народи лягатимуть мертвими за своїх приречених королів, я вам скажу. Більше того, я кажу до того, як вони злягатимуть. Мертвими щабелями. Ви почуєте мене – вже чуєте. Навіть усі ті, що не чуєте. Більше того, ви не лише почуєте, але згадаєте мене. Мене і слова мої. Це нічого, це теж скоро мине. Ви згадаєте, але тоді вже буде пізно. Для багатьох із вас. І доведеться відвідувати пекло, а не Рай. Бережіть своє тіло, бо інакше наш механізм не буде працювати так, як має працювати – нічого немає. Бережіть свою душу так, як ніколи не берегли. Бережіть, бо інакше будете захоплені диаволом – у руках його і словах їхніх. Я знаю, бо скоро монру. Менше того, мені часто сняться Ангели, Боги і добрі обличчя, яких я ніколи не бачу наяву. Більше не бачу, але раніше було видно. Видно. І що з того? Я хочу, щоб вам не було пізніше і вчасно встигли всі на поїзд. Так, ми їдемо у небо – лише два шляхи. Тепер лишається один: або ви з нами, або ви проти нас. Ті, що проти, падають у прірву. То хто ви, що ви? Де я? У двох світах водночас: одною ногою у пеклі цілую диявола, іншою рукою вітаю Рай і Бога. Скоро лишиться одна рука – зникне вона. Другої не буде теж, але з’явиться ще те, чого немає. Це буде щастя. Щастя і вічне блаженство – радість у любові і любов у радості. Але не для всіх. Ну, хто зі мною? Де ми? Чого немає? Скажу востаннє. Немає в мене ані рук, ані ніг. Ненавиджу руки і ноги. Особливо – людські, смиренні. Я поважаю лише блаженні. І бажаю вам здоров’я. Головне – знайти ритм. Власної душі, звісно, а не тіла. Саме душа формує тонкі енергії, полюси, еквіваленти мультитіл і паранагвальний симбіоз архітипів і порухів. До речі, всі ви помрете, якщо не станете безсмертними. Це більше ніж логічно. Це більше ніж. Просто. Давайте швидше – мало часу лишилось. Аурагрей Ахматуос, я вітаю вас, тричі квамузелюючись крізь себе. Вічна полюція і духовна реанімація, коли хочете. Ви нічого не хочете? Благослови вас Господи і поведи на Шлях Істини у Храм Істини. Все є Істина, але у кожного вона своя. Бо що є ваша Істина? Амінь. Амінь чи кривава безодня і бійня?
Kvuaz Muasturbaos ungli za ra Moreno-Veno. Людина – диавол. Диавол – і все. Диавол – і більше нічого. Нічого, крім диавола – людина. До тих пір, доки не стане Богом. Я розмовляю мовчанням – це його повчання. Ібо же час уже втаємниченим стати посвяченими, а посвяченим стати обраними. Де крила оголені по святій Землі йдуть? Я – дитина, блудний син. А де ваша блудна матір? Загубили діву Марію і шлях Ісуса. Я – дитина. І плутаю сни із реальністю. Грайте в дудки і пляшіть, співайте,- я – дитина. Дитина ваша і своя – Його. Грайте за нашими правилами або вмирайте на здоров’я – без правил. Незнання правил Великої Гри не звільняє вас від відповідальності. Де ваша відповідь на гру у шахи? Це не просто партія – це більше ніж гра. Набагато. Більше. Всі ви помрете, якщо не чуєте мене. Коли чуєте, ви – безсмертні. Геніально? Просто. Геніями стають опісля смерті, але зараз інший випадок – зовсім інший випадок. Не зовсім. Але в будь-якому разі це випадок. Можливо. Можливо абсолютно все. Але. Всі ви помрете під час кінця світу, що в 2013 році. І народитесь. Знову. Так. Порятуєтесь. Так, ви станете Богами. Богами, а не людьми – це просто відліку точка, перехід у вимір новий. Події хроносу, що відбуваються, відбулися чи можуть відбутися, розігруються на планеті Земля у порядку зростання по шаховій дошці галактик і світу. Але це відбувається не моментально – зовсім ні. Скоріше, ментально. Ментально і все є момент. Мить у кожного з нас. Вона лише одна – більше такої не буде і не було раніше. Але з’являться нові, більш прекрасні миті. Це станеться обов’язково, бо який інакше жити зміст? Хай філософи твердять крізь твердь свою, що немає змісту, хай твердять. Я посаджу їх на ланцюг власної прикутості, наб’ю по голові палицею і розітру олію із вогнем, нагодою сирим м’ясом – хай подавляться. Хай подавляться філософи, аніж роззявляти свої ситі пельки. Сьогодні треба діяти, а не розмовляти. Всі ті, хто це розуміє, буде врятований від кінця світу, який вже настав. Решта – до побачення. Сподіваюся, його не буде. Лише народження. Це відбувається нейтрально. І тепер ми об’єднуємо посвячених із нашої і сусідніх галактик – вже об’єднали. Бо коли ми думаємо, серце б’ється частіше. Коли ми думаємо, це вже відбувається. Благословенні будьте всі ті, хто змушує Серце Господа битися на славу Абсолютному Всевишньому. Мудрець? Коли життя не б’є життям, то який зміст жити тоді? Жити і радіти? Діти? Коли вас б’є життя ключем? Я контрастний. І колоритний. І забарвлений водою. Але не розбавлений. А ви? Глибокі ви? Щоб дати відповідь мені, дивіться в дзеркало – не треба. Лише вода. Вода, а не ада. Пекло не обов’язкове. Рай потрібен. Але не всім. Як бачимо. Вам треба Рай чи краще жити в пеклі? Кожен вирішує для себе. Але що вирішує кожен? Скажіть мені, кому потрібен Рай? Ви можете робити добрі справи, а можете робити злі, але ми знаємо, що за зло і розплата зла, бо за добро – добра. Ми знаємо, а що знаєте ви? Що у вас є? Чи є у вас є гроші? Ви хочете купити все? Тут Бог, розумієте? Ви хочете купити Бога? Не продам – Господь не продається. Нікому не продам. І немає того, що продасть – ніхто не продасть. Ніколи не говори? Ніколи не говорю. Помер диавол. Диавол і сім наперсників його вороних. Принаймні для нас. Це ми говоримо. Так, ми говоримо. У небі всі вже мертві. Від того, що живі.
Vartillo dele Mortis Quazun ara Zoro la ne da Laca le Roca. Структури ускладнюються так само, як і ваші світовідчуття. Чим сильнішими ви стаєте, тим вищі структури ті, які вас оточують. Але. Після смерті ми перевіримо, чи заслужили ви на чергове життя. Тому я раджу вам усім від щирого серця жити праведно, чинити добро і робити благо. Полюбіть усіх інших більше, ніж самого себе, полюбіть Господа Бога більше, ніж усіх інших: це шлях до вашого блаженства, спасіння і вічної реанімації – свята духовного. Робіть саме так, як я вам кажу, бо інакше ми зробимо вашу смерть досконалою. Досконалою і неперевершеною. О благо, суцільне благо і щастя. Страшно? Ми відправимо ваші душі у Чисту Кімнату і спалимо у Вогні. Як? Ми розстрілюватимемо вас із кулеметів, автоматів і гранатометів; ми душитимемо вас руками, танками і літаками; ми вбиватимемо вас катаклізмами вашими і земними. До тих пір, доки ви не станете Богом і не образумите свій шлях у вірний правий путь. Як бачите у вас є вибір: жити чи не жити. Тому живіть на благо Великого Бога або вмріть від своєї руки – людської. І навіть коли ваша рука буде нашою – не важливо. Нічого не важливо. Лише те, що я говорю вам. Спасибі. Тому що я – Багатоликий, хоча і не Всевишній. Інший, дуже інший. Інший, на відміну від нього. Але трохи схожий – частиною своєю. Саме такий, як і має бути. Тому. Несіть у світ Великого добро або скнійте навіки. Ви – зла людина? Ми перегорнемо ваш негатив навпаки – він уб’є вас. Уб’є, загубить і розтопче. А ми? Ми у свою чергу виб’ємо вам клепки разом із пожовклими сторінками. Ви або жолудь, або лопух. Станьте Богом – це не перше і не друге. Це все страви водночас – відсутність страхів. Яке сьогодні в нас меню? Добре, сьогодні добре меню. Завтра буде дуже. Але ви його не подужаєте, якщо у вас не буде усе добре на душі. Яким чином? Всі обирають. І живе кожен лише так, як він заслужив. Але я раджу вам бути, бо я Син Святий, Сестра і Донька – у мені святості немає. Я благословляю вас на добро, бо інакше я вб’ю вас усіх вашими особистим злом – руками вашими і нашими – старими. Але краще бути разом із руками наступними. Я простягаю вам руки наступного виміру і покоління життєвих ієрархій кресмосу, але ви можете відмовитись. Тоді я буду вашим особистим злом. І для мене зовсім не важливо, буду я живий чи мертвий – все одно я буду. Для вас усіх? Для себе я завжди живий. І життя своє Богу присвячую. Не слухаєте мене і не вірите? Ну, звісно, ви безбожники і таргани – я завжди говорив із вами так. Лише посвячені мають силу – велику силу вони мають. Я створюю посвячених – я нічого не створюю. Вони самі, вони самі створюють себе. Не слухаєте мене і не вірите? Ви почнете вірити лише тоді, коли інші всі почнуть вимирати. Глобальне вимирання? Так, ви будете смердіти як мухи. Всі ті, хто не слухає мене. І гнити у могилі – без могили в купі гною. Це буде пекло. Пекло і море крові. Для багатьох уже буде запізно жити – вони будуть вічно мертві. Вічно, протягом 26.000 років. Потім у них буде шанс перейти у наступну вічність. Вона вже не буде обмежена цифрами і простором, голосом і звуком. Лише світло, світло буде там. Це не ліс. Ібо же коли ви побачите, як із вам проізростають ріки і води із червоного океану, ви прозрієте. Отоді ви почуєте мене. Мене і глас його наступний – Око Сіону. Бо. Зло роїться, як мухи. Ібо же вишикувались проти нього легіони обраних: і Янголи, і їх структури. Сперма? Кожен веде свою гру. Ті, хто змушує інших грати у свою гру – сильні світу сього. Досить витягти слово „мушу” із людського алфавіту, як не буде ні сильних, ні слабких, ні самого алфавіту. Будуть лише Боги і люди. Але. Людей скоро не буде. Тому. Залишаться лише Боги. Це новий алфавіт. Його треба розуміти. Інакше не можна. Розуміти, а не зубрити на пам’ять. Розуму не існує – лише Його свідомість. Своя. Зароджу. Фундамент. Сьогодні ви живете. Я пропоную вам дивитися на день завтрашній, бо якщо ви дбаєте лише про себе і сьогодні, у вас не буде завтра. Не знаю, як вам, але мені хотілося б, щоб воно було. Тому головне – це не жити учорашнім днем. Я пропоную вам бути наступними. Другими після Бога. Тому не проходьте повз мене як людські тіні. Йдіть краще як божественні феєрії. До мене.
Fosfol´ati Sapfirus & Dorfin. Для того, щоб стати на ноги і піднятися, треба стати Богом. Тоді ви маєте право іти по Воді. Для того, щоб стати на ноги і піти по Воді, треба увірувати. Людина цього не може. До тих пір, доки не відкриває Бога у собі – Любов. Воістину, чи увірували ви? Я потрібен вам. Я знаю диаволів, як ніхто інший. Ніхто не знає темних краще від їхньої темені. Саме тому я – Ангел армії небесної. Саме тому я можу взяти більшість усіх демонів під своє крило – вже взяв. Але не всі ті демони, що їдять мило. Дехто з’їдає свідомість – я відрубаю голови їхні. Мечем, який висить у спині – між крилами Янгола. Там, де є пекло, там є я. Це буде Рай. Вже є. Початок. Але спочатку є кінець світу. Після цього Рай. Лише після – до цього не всі заслужили. Бо як може виникати нове, коли не здихались старого? Я пропоную знищити людську подобу, щоби залишились лише Боги самі. Царствію вовка прийшов кінець – це кажу вам я, немов шаман. Інші теж говорять – не чуєте ви їх. Поки що. Скоро почуєте. Не через мене – своїм своя радість. Через себе – своє я – чуже. Світ – чорно-білий. Кольори – це ілюзія. Вони існують до тих пір, доки вірите у них. Все існує до тих пір, доки вірите у нього. І не існує доти, доки не повірите. Тільки, відкривши внутрішнє око середини, ви узрієте істинні кольори. Зріть у корінь. Це дерево. Людина сьогодні – фаворит. Боже, я можу сказати вже тобі, що буде завтра, але ти і так знаєш. Людино, я можу сказати вже тобі, що буде завтра, але тоді тобі буде нецікаво жити. Стань Богом – це просто. Сказати? Ні, я мовчатиму про себе. Іноді мій голос підвищується. Але не завжди. Боже, ти чуєш мій голос?
Lizetti Laprotorn. Я надто люблю у вас людину, щоб ненавидіти її. І надто ненавиджу, щоб її любити. Не існує занадто. Є лише ви, Бог, і я між вами – немає мене. Лише ви і Бог його наступний – теж ви. Самі собі Бог? Так, але є ще головний Всевишній – Батько і Творець ваш. Йому вдячні будьте своєю присутністю. Живіть, як гідно жити Богам. Так, щоб він уже не передумав. Знову питання? Ви хочете загнати мене в кут? Ні, це ви себе хочете. І доки бажання маєте, доти страждаєте ви. Глухий? Хто із нас глухий, а хто німий? Наступний.
Zuroka la Fontikl. Окрім цього життя є наступне. Воно воістину прекрасне. Заслужіть його – це буде Рай. Ібо же відкриється сюрреалістична фантасмагорія Творця і ворота Її. Кінець світу – зовсім не кінець фільму. Продовження буде – абсолютний початок і нові мости. Стіни – геть. Так буде. Ібо же я так сказав, а мені говорить сам Він. Якщо людина вся недорозвинена духовно, це ганчірка, а не людина – недолюдина. Ганчірка не гідна того, щоб жити на землі – скоро не буде ганчір’я. Лише Мати, Отець, Син, Дух і Творець. Якщо ви не посвячені і не хочете стати такими, до побачення – кінець світу прийшов – це не за горами. Якщо ви посвячені і бажаєте стати такими, початок світу прийшов – мої вітання. Так, є ідеальні люди – це Ангели і Боги. Зараз багато посвячених із них на Землі, одні з 144.000 осіб. Наше завдання – збільшити цю кількість на 144.000 – помножити. Як Ангели, так і Боги – ідеальні. Але оскільки вони в людському обличчі – не абсолютно. Абсолютно ідеальною субстанцією можна бути лише в Раю – після смерті. Але прихід у Рай треба заслужити – чим зараз ми і займаємось. Якщо ви прозрієте, ми відкриємо Рай – ворота Його і Її – відсутність воріт. Звісно, ти бездоганне дитя, звісно. Але я? Я не бездоганний – у мене людське обличчя. Лише після смерті я маю право бути абсолютно бездоганним Творцем і Господом Богом, але чи заслужу я радість і вічне щастя? Теж питання. І чи значить це, що я маю вмирати? Ні, звісно, що ні. Я маю вічно жити. Бо якби я не цінував життя, я не був би його вартий, а якби я не був би його вартий, моє місце в пеклі, а не в Раю. Бо лише ті у Раю, хто варті його і цінують життя вартісне – немає ціни. І воріт немає, і стін, і фортець. Лише мости. Мости між нами – душами нашими і їхніми. Бо відкриті для них. Усіх. То чи може твоєю єдиною спорідненою душою є Гала чи сам Господь Бог? Гала – це призма. Вона про це не знає. Поки що. Сподіваюся, цього не буде. Але буде ще те, що буде. Інакше б не було того, що є. Ти маєш віддавати себе своїй половині. Не обмежуй її у такому задоволенні. Твоя половина – Господь Бог – це говорить Світло. Можливо, якщо зробиш так ти, вона зробить так само у відповідь. Навіщо робити відповідь, коли є любов? Хіба її творять задля того, щоб почути відповідь? Хіба це не добро? Тому не мовчіть, а скажіть, що любите, любите Господа. Гала? Я надто її люблю, щоб сказати їй про це. Краще я мовчатиму – так моя любов триватиме цілу вічність. Я не можу дозволити собі сказати їй про це так само, як і не можу дозволити собі дивитися не перед собою дорогою вперед. Планета буде? Планети скоро теж не буде. Принаймні такої, як була раніше і є зараз. Раджу тікати звідси на край світу. Туди, звідки не буде видно його кінця. Немає часу говорити. Немає часу навіть мовчати, а ви говорите.
