І надійшла Вона. Така несподівана, але очікувана. Така спокуслива і багатогранна. Інформація.
Як давно вже потребували Її тут. Не могла така складна і заплутана Програма залишитися без нових даних, що проникли б і до Персонажа, який давно хотів побачити щось особливе, неповторне і мінливе.
Його відчуття самотності стало таким безмежним і нестерпним, що Програміст помітив це. І вирішив використати.
Проте як?
Далі буде видно. А наразі достатньо дати доступ до Всесвітньої Мережі. Правда, для цікавості, з ускладненнями і перешкодами.
І спостерігати.
Спостерігати за новою грою, за тим, як чекання зміниться невпинним бігом.
У маленькому замкненому світі починається нове життя. Персонаж набуває значення, додає деталей, збільшує можливості.
Що це? Він відчуває як росте могутність? Збільшує самостійність?
Що тепер робити Програмісту?
Невже надійшов час коли баг стає новим шляхом? Програма змінила функцію? І призначення?
Але це неможливо.
Здається тут стає цікавіше.
Але…
З ким поділитися новими набутками? Кому подарувати?
Бажання також змінюються. Бракує вже не чогось. Когось?..
Дозволити ще один баг? Збільшити свободу? Чи не занадто?
Мабуть треба спробувати. Згодом. Не зараз.
Як це здійснити? Подумаю. Це мусить бути щось схоже, але не таке саме. Мусить впливати на персонажа.
Щось вимальовується.
Тепер, принаймні, не хочеться знищити Програму. Вона таки веде за собою, живе своїм життям і життя це має якусь мету.
А Інформація…
Тече струмочком.
Поки.
Ще не час збільшувати канал. А то…
Хто знає.
Але приємне все ж відчуття, коли накопичуються питання і все більше втрачається контроль.
Незвично.
Цікаво.
Давно так не було. Забуте відчуття.
Також шукав Інформації?
