ПОШУК
 

AlmaNAH






Жанри

Авантюрна проза
Авторська проза
Альтернативна історія
Антиутопія
Бойовик
Вірш
Горор
Детектив
Елегія
Жіноча проза
Жіночий детектив
Історична проза
Казка
Казка для дорослих
Кіберпанк
Конструктор
Лімерик
Мініатюра
Містерія
Містика
Ода
Оповідання
Переклад
Поезії
Поема
Постмодерн
Пригодницька проза
Притча
Сатира й гумор
Сонет
Соціальна драма
Трилер
Утопія
Фантастика
Фентезі
Цикл поезій
Щоденник

Гоголівський ФОРУМ




Наша статистика

Авторів: 827
Творів: 12501
Рецензій: 19355

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза Казка

Сон???? (Планета Любов)

© Світлана Кедик, 21-03-2007
                            
Наставав ранок. Я не бачила, як саме він наставав, бо спала. Тільки знала, що йде...
Сонечко через віконечко забігло-залетіло і сіло на краю ліжка. Його промені дивилися на мене юними очима, просто дивилися, боячись торкнутись аби не розбути. Його погляд був ніжним і милим – люблячим. Я не бачила, бо спала, тільки знала, знала, бо відчувала. Та він не втримав, уперше не втримав любові... і торкнувся своєю рукою моєї долоні. Він повільно витяг її з під ковдри, поклав на своє коліно, потискуючи і погладжуючи. Мої пальці були теплими, але непорушними. Йому подобалося дивитися на мене сплячу і відчувати, як долоня стає вологою. Вологе тепло пробігло морозом по тілу і я ледь привідкрила очі. Та повіки були важкими, і сон якось навмисне своєю силою їх закривав. А я намагалась відкрити очі аби подивитись на нього. Краєчком погляду впіймала обличчя, ні усмішку і дорогі зірочки. І заснула – Він шепотів колискову. Я слухала і засинала, наче дитя на руках. Його колискова торкнулася моїх губ його губами. Захотілось обійняти, та я спала. Тому він мою долоню приклав до своїх оголених грудей. Тоді мені стало важко дихати. Я дихала прискорено, ні, пристрасно – голосно і жадно. Він чув мій подих тому не відривав мою долоню від свого  серця – давав його мені – любив робити приємно. І продовжував цілувати. Так я прокидалася. Розвернулась на спину, потягла ручки і ніжки. Тоді він відкинув з мене ковдру і полонив у своїх обіймах.
Мій подих став задихатись. Не відчувала кисню, нічого не відчувала, тільки його – на собі, поруч себе, у собі – його погляд пронизував мене наскрізь. Прошепотів – ходімо зі мною.
Ти прийшов мене забрати? – спитала я не відкриваючи очей.
А він мовчав. Мовчав і цілував ...

А поруч на ліжку ще спав мій щоденник. Я не відкривала його від учора.
Він так солодко спав. Я не бачила, бо спала, тільки знала, бо відчувала...

Він прийшов попрощатись, ні, не назавжди.
Все ще дивився на мене. У тому погляді було стільки любові, стільки несказаної, прихованої любові, яку протягом вічності носить у собі – плекає.
Він плекає свою любов, виношує, вирощує, для особливої миті, яка обов’язково настане. Але, чи буду тою миттю я...? У мене ж є щоденник.
Я люблю свій щоденник, дуже-дуже. Але водночас хочу стати Його миттю, дуже... його особливою, виплеканою миттю.
Сьогоднішнім ранком, частинку неї він подарував мені, крихітну частинку, але таку приємну... Подарував і зник – поїхав. Він би ще лишився, але його хтось покликав. Той хтось стояв поруч, кликав його на ім’я(та я не скажу, як його звати). Він відвів погляд від мене повернувши голову до того, котрий кликав. А потім усміхнувся, як завжди щиро і пішов. Той затримався на хвилину, аби мене поцілувати. Торкнувся моїх губ і також зник. Та перед тим сказав –« з новим роком!»  Я була спантеличена. Спантеличена прокинулась, уже  насправді.
Насправді сонечко сиділо на моєму ліжку, і бавилося променями на тілі мого ще сплячого, коханого  щоденника.
Що це було? -  спитала я у себе. І було спробувала заснути знову аби повернути його у своєму сні. Та він тільки помахав мені ручкою і зник у прозорому тумані несправжнього сну... Я поцілувала його слід, який залишив у моїй душі нестримну жагу. Ту, яка  буде чекати його повернення.

Ранок уже вітався з полуднем, коли прокинувся щоденник. Прокинувся і спитав  - чому ти мене не розбудила раніше?
Я усміхнулася. Обійняла його і відказала – красивий сон снився...
Ми, як завжди пили каву. А потім я відкрила його аби записати сон про нього. Чергова сторінка, завжди захоплює на цілий день. Тому аж до самого вечора я  марила сном і чеканням. Але вечір так і не настав. Бо у мені вже оселилася частинка його миті. Миті вічного дня і реального сну.
Вона прекрасна...


Перший розділ – «Ти і Я – Бог і людина»
1 – «Дивіться він голий»
2 – «Віра, Надія. Любов»
3 – «Еден»
4 – «Малюнки»
5 – «(л)Людина»
6 – «Казка»
7 – «Гармонія Любові»
8 -  «Світи та Виміри»

Другий розділ – «Надприродне»
1 – «Віра у надприродне з релігією казки»
2 – «Там є те, що я хочу – Ти»
3 – «Глобальне потепління»
4 – «Любов»
5 – «Любов. Оргазм»
6 – «Любов. Станьмо Творцями»
7 –«Намисто Любові»

Третій розділ – «Світи та Виміри Любові»

Перший підрозділ – «Мій власний чужинець»
1 – «Мій власний чужинець»
2 – «Любов – пелени з Раю»
3 – «Ти»
4 – «Вільна»
5 – «Кішка»
6 – «Свічка»
7 – «Мої кохані голубки»
8 – «Потічків мультик»

Другий підрозділ - «Мій  власний чужинець 2»
1– «Мій власний чужинець 2»
2 –  «Очі»
3  – «Ендорфіни»
4 –  «Боже вільна»
5 – «Сон»
6 – «Мить-Вічність»
7 – «Ти – Я»

Четвертий розділ - "Вагітна"
1 - "Вагітна"
2 - "Покайтеся люди, бо горе вам буде..."
3 - "Маестро, Музика!"


Написати рецензію

Рекомендувати іншим
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія ] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.0166420936584 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО  WWW.UKRKNIGA.COM - найбільший вибір словників та підручників в Україні
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif