Туман важким і неповоротким сизим клоччям клубочів понад самою землею, проте не торкаючись її, а залишаючи невеликий проміжок у декілька метрів прозорого вологого повітря між собою і ґрунтом.
Церкви, немов страуси, ховали у тумані свої маківки і хрести. Чорними тінями ширяли ґави крізь вогку ватяну імлу, грузнучи й зачіпаючись у ній крильми, а їхні стурбовані крики губилися у безвісті.
Каштани жовтіли і опадали великими лапатими листками, а брунатні кульки в усі боки розліталися від черевиків і, весело підстрибуючи на нерівностях асфальту, котилися куди самі собі хотіли. Налякані першими приморозками горіхи терміново скидали з себе все листя, і воно пухкими брунатно-зеленими кругами лежало довкола стовбурів.
За сітчастим парканом навпроти через дорогу дві бабусі, одягнуті у фуфайки й запнуті хустками, повільно й зосереджено збирали на городі сухе бадилля. У німій тиші ранку вони грабельками нагортали його на купу, а та вже диміла вологим димом, котрий рівним сивим стовпом, повільно підіймаючись, долучався до туману вгорі. Припнута у дальньому кутку городу коза, ризикуючи порвати собі в’язи, тяглася до забутої напівгнилої капустини.
«Чомусь дуже рано почали прибирати городи сеї осені»,- сказала, немов би звертаючись сама до себе, жінка, що стояла поряд зі мною на зупинці, чекаючи автобуса.
Тим часом, не витримавши нудьги чекання, школяр років дев’яти у червоному піджаку і чорних штанях, із торбою китайського виробництва за плечима знайшов за зупинкою якусь паличку, і, присівши, став лупити нею об край бордюру. Після декількох сильних ударів суха галузка, звичайно ж, зламалася. Тоді він залишив менший шматок лежати на асфальті, а більший узяв до рук і став колупати бордюр уже ним. Лупайте сю скалу, одразу згадалася класика, а хлопчик затято продовжував довбати деревом камінь.
Коли, нарешті, й це заняття йому набридло, школяр кинув рештки палички на асфальт, а потім, зненацька, спробував скласти цурпалки докупи.
«Отак завжди у людей»…- знов, ні до кого не звертаючись, промовила жінка. А машини вискакували з-за рогу, байдуже проминали зупинку, підіймалися на пагорб і ховалися у тумані.
