ЗАПЕРЕЧЕННЯ.
Грає: романс Лєрмонтова «Я к вам пишу случаймо, право…»
Батькам кажу, що хочу винайти метод самовиведення із запою; канючу гроші на горілку.
На побаченнях з дівчатами на питання про хобі відповідаю, що відрощую синю бороду, після чого химерно регочу.
В аптеці, купуючи презервативи, кидаю стос банкнот і вигукую: «На всі!»
На пошті, купуючи марки, почуваюсь так наче вперше купую презерватив. Горблюсь, кульгаю, хриплю, щоб ніхто не впізнав.
На співбесіді, коли мова заходить про бажану зарплату, швидко випалюю, що згоден працювати безкоштовно - для резюме.
Філателістів довожу до істерики байками про те як рулонами «Чорного пенні» розтоплював грубку на дачі.
В архіві, читаючи листи з холерної Одеси, виплигую в вікно з криками: «Ми всі помрем!»
Редакційні бандеролі з авторськими примірниками шматую, щоб при нагоді використати погано погашені марки.
В шаховому клубі пропоную клонувати Капабланку. Якщо хтось не погоджується здати гроші, на клонування кричу, що таким тільки «козла» у дворі забивати!
РОЗДРАТУВАННЯ
Грає: Висоцький «Почтальон, что ты мне притащил?»
Батькам кажу, що вирощую революційно-новий пеніцилін, а не просто не мию посуд.
На побаченнях з дівчатами на питання про хобі відповідаю, що складаю хіт-парад найогиднішого порно.
В аптеці, купуючи презервативи, вимагаю знижки як постійному клієнту, але замість знижки отримую у подарунок заспокійливе.
На пошті, купуючи марки, первіряю кожну, чи не проходили вони пошту раніше.
На співбесіді, коли мова заходить про бажану зарплату, встаю і ухожу. Перед тим як гримнути дверима кажу: «Шкода, що ви так і не зрозуміли, хто перед вами!»
Філателістам кажу, що колекціювання марок буде оподатковуватись на користь шахістів.
В архіві, читаючи листи з холерної Одеси, виписую шифри, щоб порекомендувати їх ворогам.
Редакційні бандеролі виставляю на інтернет-аукціон як бандеролі найжадібнішого видавця.
В шаховому клубі кажу, що гра в шахи буде оподатковуватись на користь філателістів.
ТОРГ
Грає: Окуджава «Письмецо в конверте, погоди не рви»
Батькам обіцяю влаштуватись листоношею, щоб приносити їм їх пенсію. Ледве відмовили.
На побаченнях з дівчатами на питання про хобі зізнаюсь, що з малознайомими дівчатами обміни не проводжу.
В аптеці, купуючи заспокійливе, вимагаю знижки як постійному клієнту. Аптекарки випивають заспокійливе самі і мені нічого не залишається.
На пошті, купуючи марки, довго і прискіпливо розпитую, чи буде триматись клей в умовах ядерної зими.
На співбесіді, коли мова заходить про бажану зарплату, прикладаю палець до вуст і шепочу: «Великі гроші люблять тишу!»
Філателістам пропоную застрахувати колекції від негативних наслідків ядерної зими. Виявляється вони вже всі застрахувались.
В архіві читаю листи Нарбута. Ридаю. Після таких листів мені ніяка холера не страшна.
Редакційні бандеролі виставляю на інтернет-аукціоні. На акційних умовах пропоную в подарунок гімн збирача бандеролей.
В шаховому клубі пропоную клонувати двох Капабланок. Капабланка проти Капабланки – це буде фурор!
ДЕПРЕСІЯ
Грає: ЧАЙФ «Собирая марки от чужих конвертов»
Батькам кажу, що піду в страхові агенти. Раджу придбати страховку на випадок якщо хтось з дітей раптом стане філателістом.
На побаченнях з дівчатами на питання про хобі зізнаюсь, що збираю епітети для невдалих побачень.
В аптеці, купую вітаміни. Ніякого натхнення лаятись за знижку. Але мене пізнали. Як постійний клієнт отримую в подарунок клізму.
На пошті вимагаю повернути мої дитячі листи до Діда Мороза. Тоді бігаю по вулиці і розповідаю дітям, що Дід Мороз – афера пошти.
На співбесіді, коли мова заходить про бажану зарплату, мовчу, тримаю драматичну паузу, не звожу погляду з зіниць потенційного роботодавця, намагаючись не кліпнути першим.
Філателістам пропоную зібрати гроші на клонування Нарбута. Але виявляється вони вже давно зібрали.
В архіві відшукую особисті данні всіх, хто читав до мене листи з холерної Одеси. Всі читачі живі. Схоже холера ще одна афера пошти, щоб люди менше спілкувались і більше писали листів.
Редакційні бандеролі виставляю на інтернет-аукціоні як бандеролі адресовані реінкарнації Капабланки.
В шаховому клубі позиція в дебюті складається в лайливий напис.
ПРИЙНЯТТЯ
Грає: МАЙК НАУМЕНКО «Жизнь в Зоопарке»
Батькам кажу, щоб їхали жити на дачу – мені потрібно дома більше вільного місця для клясерів.
На побаченнях з дівчатами на питання про хобі - показую язика! А на язиці марка!
В аптеці довго стовбичу перед вітриною з презервативами, розвертаюсь і йду собі. Раптом майбутнім дітям сподобається збирати марки? Якомусь обов’язково сподобається.
На пошті, купуючи марки, швидко розплачуюсь і вибігаю – раптом передумають продавати.
На співбесіді починаю розмову першим, пропоную працювати за конверти з міжнародної пошти.
Філателістам співчутливо посміхаюсь: куди їх «Чорним пенні» проти моїх бандеролей від найжадібнішого видавця.
В архіві конверт від листа хворого на сухоти пропоную обміняти на конверт від листа хворого на гепатит.
Редакційні бандеролі ховаю в вогнетривкий сейф.
В шаховому клубі не буваю, граю через пошту. Виявляється, я - непоганий шахіст!
