Ноті РЕ набридло бути постійно другою. Через це у неї часто псувався настрій.
― Ти чому бутиш? ― якось запитала вона у нижньої ДО. ― Гадаєш, я тебе боюсь?..
― Нічого я не «думаю». Це ― моє місце: «бутіти» нижче тебе.
І нота ДО озвучила свою висоту. Мовляв, найперший поверх.
РЕ аж скривилася, закрила вуха і порадила своїм сусідкам ― МІ, ФА, СОЛЬ, ЛЯ, СІ ― теж не слухати.
Раптом, СІ й заявляє:
-- Ти, пані РЕ, брехуха!!.. Нота ДО мешкає поверхом вище мене, а не біля тебе.
На підтвердженння цього нота ДО взяла свою звукову висоту. Після неї, наче відлунням, озвалася нижня ДО. Відтак навпаки.
Що тут здійнялося! Переляк. РЕ, МІ, ФА, СОЛЬ, ЛЯ, СІ й не підозрювали, що ДО виявиться такою хитрою і займе помешкання одразу на двох поверхах ― найнижчому й найверхньому. О-ого! Це ж вона гроші лопатою гребе, здаючи в оренду верхню квартиру!
Гвалт! Метушня!
ЛЯ вирішила, що їй не місце на поверсі серед СОЛЬ і СІ, які мають бути сусідками, тому що починаються на С. А вона ― ЛЯ ― має жити над верхньою ДО. Чому? Тому що вона ― ЛЯ! І цим все сказано.
― Отож бо! Ти тільки ― ЛЯ... ― якомога іроничніше пролялякала СОЛЬ.
Вона не хотіла бути після ЛЯ. Тоді виходитиме СОЛЬ-СІ? Що це за порядок між їхніми поверхами створиться?.
―А ти поселяйся нижче ФА, ― запропонувала СІ. ― А ще нижче ДО, яка на першому поверсі, ― до підвалу. Там стеля не протікатиме під час дощів.
ЛЯ ― стриб! ― й опустилася нижче ФА.
― Я й не знала, що переді мною росла «ФА-СОЛЬ» ― справжня КВАСОЛЯ. Ха-ха!..
― Ти, нотно несподіванко, чого ти тут каламутиш воду ― кхе-кхе! ― тобто звуки? Чому гасаєш поверхами? ― звернулася МІ до ЛЯ. ― Я була сусідкою ФА. Нас, подружок, так і називали МІ-ФА... МІФА... Навіть ласкаво: МІФОЧКА. Як мило звучит: МІФОЧКА! Ласкаво-чаруюче! А мали на увазі зразу дві ноти. А після теперішніх перестановок що буде? МІ-ЛЯ! МІЛЯ? Як це: МІЛЯ?!.
Ноти так засперечалися, що й забули через що зчинився гвалт у їхньому будинку ― через те, що живе у ньому хитра ДО на першому й останньому поверсі.
― На верхньому не я, а моя доросла дитина, верхня ДО, ― виправдовувалася нижня ДО.
― А ми що, раби?..
―Ви не «раби». Ви засліплені чорною заздрістю. Спробуйте, і кожна з вас теж має право на помешкання для своїх дітей ― нижня РЕ для вищої РЕ, нижня МІ для вищої МІ... Нехай вони житимуть у квартирах інших під’їздів-октав. Тим цікавіше буде нам усім!
ЛЯ, не довго думаючи, послала свою доньку ЛЯ (верхню) до сусіднього під’їзду-октави. Аж зітхнула з полегшенням ― правду говорила нижня ДО: помешкання там є, гарне й не протікає. Телефонує по мобільному донька, рада.
За ЛЯ й решта нот почали обживати в інших октавах місця для своїх дітей. Тільки після цього настав мир та спокій у їхньому товаристві. Композитори, як і раніше, охоче залучають їх до своїх музичних творінь: до пісень, кантат, ораторій, опер, сюїт... І ноти ніколи більше не зчиняють гвалт через начебто подвійний заробіток ноти ДО від здачі в оренду зайвого помешкання. Буває, що на адресу ЛЯ якоїсь там октави бурхливі оплески лунають довше, ніж ноті ДО кількома поверхами-октавами нижче. Але заздрощі ні до кого більше не приходять. Хоча... Хоча, можливо, через те, що на верхньому поверсі під час дощів все ще протікає стеля. Від чого тут радіти?!.
