Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2698
Творів: 51558
Рецензій: 96010

Наша кнопка

Код:



Ошибка при запросе:

INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 41142, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '3.137.219.68')

Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed

Художні твори Проза Казка

ПЕРЕКЛИЧКА АБЕТКІВЦІВ

© Микола Васильович СНАГОВСЬКИЙ, 07-07-2015
       ― Шикуйсь! Струнко! ― скомандував Знак оклику, уважно вдивляючись у шеренгу. ― Зробимо перекличку: чи всі з’явились на урок фізкультури? Літера А?
― Я!
― А чому вона дражниться? ― образилась літера Я. ― «Я» ― це  я, а не А.
― Ти ― остання літера в абетці, ― зіронізувала А. ― Та ще і йотована. Вкрала у мене звук А, приєднала до нього звук Й, заховалась за іншим зображенням ― у вигляді Я, тобто взяла літеру Р, обернула її ліворуч. А щоб ніхто не здогадався про твою злодійкуватість, підперла її паличкою. Так що стій і мовчи… А то висмикну ту паличку-підпиралочку ― і впадеш!
― Припинити розмови! ― велів Знак оклику. ― Літера Б?!.
― Я!
― Та що це таке?! Я ж уже сказала: «Я» ― це я! А не А і не Б!..
― Б! ― поправила сама себе Б.
― А чому ти так відповіла? ― запитала В.
Але, крім неї, на Б спрямували погляд Г, Г, Д, Ж, З, К, Л, М, Н, П, Р,С, Т, Ф, Х, Ц, Ч,Ш, Щ.
― Тому що ми ― всі приголосні…
― О, правду каже: при нас ― при голосних! Тому й приголосні! ― викрикнула У.
― Ти чого вискакуєш зі своїми думками поперед батька у пекло, мов той Апостроф ?!. ― обурилась О. ― І мене згадуєш у той час, коли в абетковій нашій шерензі стоїш значно далі мене.
― Хоч нам, голосним, не треба лаятися, ― запропонувала Ю.
― Хто ото ще пащекував би: йотована Ю. Приєднала до свого Й звук У ― хитра!!! ―  і, звісно, тепер завжди підтримуватиме У.
― Усім балакучим роблю зауваження, ― сказав Знак оклику. ―Продовжуємо перекличку. Літера В?
― В! ― відгукнулась В. ― А чого він причепився до мене?
― Хто «він»? ― запитав  Знак оклику.
― Ну, оцей ― як його?..
― Соромно не знати друга нашого ― Апострофа! ― заступились літери  П і М. Ось ти хочеш грати у команді «Здоров’я».  То хіба ж ти говоритимеш «Здоровя». У цьому слові без апострофа ти ж будеш неповноцінною.
― А он, дивись, як наш Знак оклику мінералочку п’є, ― долучились до розмови Ф та Р, з якими теж Апостроф дружить. ― Як без Апострофа скажеш: пє? Що ще за «пє»?..
― Поки вони там сперечаються, лети до мене, шановний Апострофе! З тобою нарощувати м’язи ефектніше, ― запропонувала М.
― Слушна думка, ― сказав Знак оклику і продовжив перекличку в уже спокійнішій атмосфері абеткового колективу.
  

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 1

Рецензії на цей твір

Цю казочку...

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Микола Цибенко, 08-07-2015
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.029392004013062 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати