Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2438
Творів: 43646
Рецензій: 85074

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза Містика

Роман "Сірі метелики" - ПРОЛОГ. Метелик з туману

© Ольга Мігель, 13-06-2015
Це була справжня осінь: сіра, туманна та вогка. Вечір неквапно насувався на сірі алеї старого парку з голими деревами. Сьогодні ніхто не захотів прогулятися тут, тому жодна жива душа не побачила б самотній вогник від сигарети, затиснутої пальцями з дорогим манікюром. Курити Дарина почала нещодавно, близько двох тижнів тому. І з кожним днем потрібно було все більше й більше цигарок для того, щоб заспокоїти нерви.
– Можна присісти? – несподівано пролунало поряд. Озирнувшись, Дарина побачила поряд з собою вродливу дівчину в довгому сірому пальто. Незнайомка мала біляве волосся до плечей та великі очі того самого блакитного кольору, якого вже давно не знало забране осінню небо.
– Так, звісно, – розгублено відказала Дарина, а собі подумала:
«І звідки вона так раптово з’явилася? Та й… хіба тут інших лавочок немає?»
Але її роздуми перервав приємний голос незнайомки:
– Бачу, тебе щось тривожить?
– Не те щоб, – знервовано відповіла дівчина та щосили затягнула в легені гіркий дим. Ділитися своїми проблемами з випадковими перехожими вона жодним чином не збиралася.
– Але є те, що не дає тобі спокою, – наполягала красуня. Поглянувши на неї, Дарина зазирнула в її чарівні очі та несподівано для себе зрозуміла, що не може відвести погляд: немов метелик, який потрапив у шовкове павутиння. – Якби ти могла загадати одне єдине бажання знаючи, що воно здійсниться, що б ти побажала?
– Коли так… то є одна річ, яка дуже сильно мене лякає, – заговорила Дарина, сама не вірячи в свою раптову красномовність. – Нещодавно ховали одну мою родичку. На похороні всі були дуже засмучені, але коли я йшла додому, то побачила кількох хлопчаків, що бавились на вулиці. Вони бігали, гомоніли та голосно сміялися. Ці діти щиро раділи не зважаючи на те, що людини, яка жила неподалік їхніх домівок, не стало. І тоді я подумала про мільярди інших людей в усьому світі, які також сміялися того дня, коли труну з тілом померлої жінки закопали на іншому кінці планети! Тієї миті мені стало страшно, по жилам пробіг лютий мороз, а на гарячій шкірі виступили краплини поту. Бо я зрозуміла: в день моєї смерті буде так само. Якщо я не зможу зробити щось особливе, стати настільки значущою, що моя смерть оберне всіх у скорботу… люди сміятимуться! Сміятимуться та радітимуть, коли я назавжди залишу цей світ і втрачу все, що так сильно люблю.
– І ти хочеш…
– Щоб у день моєї смерті ніхто не засміявся, навіть не посміхнувся. Всі вони мають тужити та гірко плакати!
– Ти впевнена? – перепитала дівчина. – Будь обережна зі своїми бажаннями. Невже ти дійсно цього хочеш? Хіба тобі буде не байдуже хто і що думатиме чи робитиме після того, як ти помреш?
– Звісно не байдуже! – знервовано фиркнула Дарина, викинувши недопалок. – Так, я хочу цього!
– Твоє бажання – твоя особиста стежка, – зітхнула незнайомка і на мить стулила спокійні блакитні очі. Тоді Дарині здалося, ніби щось вхопило її душу великими лапами та перетягнуло з одного місця на інше, хоч за фактом вона залишилася сидіти на тій самій лавочці.
– Ця стежка відходить від основної дороги, хоч і пролягатиме певний час недалеко від неї, – повідомила красуня. – Вона тільки для тебе. Тут тобі все справжнє, живи як знаєш, а основна стежка житиме по-своєму так, як жила б без твого бажання. Але це тебе більше не стосується, бо тут в день твоєї смерті всі люди світу гірко плакатимуть.
Не сказавши більше ні слова, незнайомка встала з лавочки та спокійно рушила вздовж алеї. Дарина не наважилась ворухнутись і просто проводжала її поглядом, аж поки стрункий силует не поглинув густий туман.

* * *

Відтоді минуло тридцять сім років. І несподівано для всіх спокійне життя обірвалося немов нитка, якої торкнулося гостре лезо ножа. Все почалося, коли світ накрила серія землетрусів. Не встигли люди зрозуміти що до чого, як прибережні міста по всій планеті змили десятки шалених цунамі. Але природі було мало: надвечір почалося масове виверження вулканів.
Зруйновані вулиці заповнили божевільні, зневірені люди, які віщали про судний день і розплату людства за гріхи. Хтось їх слухав, а хтось просто сидів посеред уламків, міцно стискаючи в кулаках власне волосся. Але що б хто не робив, в одному всі люди були спільні: на Землі не залишилося жодного, кого б оминуло лихо. Хтось втратив усе своє майно, хтось близьких, а хтось і перше, й друге. Кожен плакав навзрид.
…і в усьому цьому божевіллі ніхто навіть не помітив, що за хвилину до того одна квола літня жіночка на ім’я Дарина, після кількох років тяжкої хвороби, в муках пішла з життя.

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 1

Рецензії на цей твір

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Ігор Скрипник, 16-06-2015

Кашу маслом не іспортиш!

На цю рецензію користувачі залишили 3 відгуків
© koka cherkaskij, 15-06-2015

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Елен Тен , 14-06-2015

Оригінальний задум

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Юлія Хотин, 13-06-2015
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.43810319900513 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

«Літня книжка» Туве Янссон про дитинство, втрату, буденне та неможливе
Ніжний мох під ногами, теплий вітер, непокірливе море. Самотній острівець, на якому коротають літо герої, …
Класифікуйте конфлікти – полегшає!: Огляд книги “Результативний конфлікт”
Класові, расові, ґендерні — будь-які конфлікти виникають на підґрунті влади. У вступі до цієї книги …
Подорож у пошуках власного імені: Огляд роману Сола Беллоу
Книжкова серія «Нобелівські лауреати» видавництва Жупанського є унікальним зібранням творів десятків …
Жити, щоб літати: Огляд книги “Йди за мрією. Все можливо”
«Йди за мрією. Все можливо» — роман, побудований на реальній людській історії дівчини, яка перемогла …