Зустрів украй знервованого сусіда. Поцікавився, що його, завжди спокійного, вивело з рівноваги.
-- Та хотів прикупити дещо з побутової техніки. Облазив кілька різних супермаркетів. І ось, бачиш, повертаюся ні з чим.
Треться-мнеться, щось не домовляє. Але, відчуваю, хоче відвести душу.
-- Чи можу чимось допомогти?
-- Та ти ж, мабуть, теж такий...
-- Тобто?
-- Ну, розумієш, спершу побачив непогану модель пилосмока. Глянув на цінник. А там... А на ньому... Слухай, що на ньому...
-- «...Зроблено у гаражі» такому то.
-- Гірше! Там значиться сума, що закінчується у гривнях на «9», і ще й у копійках – теж кінцева «дев’ять». Я, грішним ділом, подумав, що то якийсь тимчасовий жарт у конкретному відділі. Гайнув до іншого, в якому праски продають. І там, уявляєш?!. Ні! Ти уявляєш?!.
-- Ну-у, мабуть, на цінниках муляли тобі очі кінцеві «дев’ятки».
-- Авжеж! Я тоді побував у ще деяких супермаркетах та крамницях...
-- ... Через ті «дев’ятки» на цінниках так нічого й не придбав, як бачу.
-- Ні, «як бачиш-ш-ш»! Оту пошесть – зазначати ціни з кінцевою «дев’яткою» -- я замітив ще кілька років тому. Сподівався, не на довго. А воно... Хочу щось купити, а воно... закінчується на «дев’ять». То мене отака традиція торговців надовго відбила бажання купувати будь що. Років зо три не заходив до супермаркетів! І ось побував на свою голову... Керівники отих супермаркетів, їхні маркетологи, чи як їх там, що, хіба покупців зовсім за дурників вважають? Вони що, гадають: якщо «намалювали» на ціннику 999 гривень, то це – не тисяча?! Формально воно, звісно, не тисяча. Вони що, паразити на наших гаманцях, не розуміють, що це дратує покупців більше, ніж коли б на ціннику написали: 1001 гривня?! А коли бачиш: 999 гривень, то хочеться сказати: «Не треба здачі мені одну гривню! Подавіться ви нею! Тільки не показуйте своє примітивне ставлення до покупців. Не такі ми дурні, як ви вважаєте». На початку бізнесової ери у нашій країні ціни на «дев’ятку» сприймалися деякий час, можливо, і як щось чарівно-привабливе. Але душе швидко на те з’явився скепсис у покупців. І зовсі я вже опустився в осад, коли на ціннику впали мені в очі ще й «...99 копійок». О-о, це вершина цинізму торгових мереж!
Що було далі? Сусід поступово купив все, що йому та його родині треба. Тільки витратив дещо більше часу, позаяк оминав товари з цінниками на «9». І що найголовніше, почав твердити він, такі товари виявилися набагато якіснішими. А, можливо, сусіду то лише так здається? Зустрінете його, перепитайте!
